Дорошенко Віталій Миколайович
Віталій Дорошенко Дорошенко Віталій Миколайович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
9 лютого 1992 с. Обложки, Глухівський район (нині - Шосткинський район), Сумська область, Україна |
Смерть |
25 квітня 2022 (30 років) Харківська область, Україна (у ході російського вторгнення в Україну) |
Національність | українець |
Військова служба | |
Роки служби | 2017—2022 |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Рід військ |
![]() |
Формування | |
Війни / битви |
Російсько-українська війна Бої за Харків |
Нагороди та відзнаки | |
Віталій Миколайович Дорошенко — головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Народився 9 лютого 1992 року в селі Обложки Глухівського (нині — Шосткинського району) на Сумщині.
Після закінчення 9 класів у Обложківському НВК навчався у Глухівському агроколеджі СНАУ, де опанував професію техніка-електрика. Після навчання проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Контракт із ЗС України уклав в 2017 році. Проходив військову службу в 27-ій реактивній артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського на посаді командира бойової машини обслуги реактивної артилерійської батареї.
Загинув 25 квітня 2022 року в результаті ворожого обстрілу в районі виконання бойового завдання на Харківщині разом із шістьома побратимами-артилеристами — старшим солдатом Юрієм Химичем та солдатами Віталієм Карасем, Анатолієм Дергаєм, Олександром Куриленком та Денисом Палієм)[1][2].
Поховання стало можливим лише після висновків ДНК-експертизи. Урочисте прощання стало можливим майже через місяць 19 травня 2022 року. Воно проходило в Глухові, а поховали загиблого воїна у рідному селі Обложки Березівської сільської громади[3][4].
Керівник Сумської військової адміністрації Дмитро Живицький 18 листопада 2022 року вручив державні нагороди дружині загиблого воїна Альоні Дорошенко із сином Владиславом та мамі Світлані Олександрівні, а також дружині загиблого Євгенія Подставки[5].
Одружився Віталій Дорошенко після строкової служби в армії, у 2014 році народився син. Обожнював рідні краєвиди, у вільну хвилину насолоджувався рибальством[3].
- орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
- ↑ Скрипняк, Анна (26 квітня 2022). У 27-й артбригаді, що базується на Сумщині, повідомили про загибель шістьох побратимів. Суспільне. Новини (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Сумські артилеристи втратили сімох побратимів, серед них – глухівчанин Віталій Дорошенко. Глухів.info (укр.). 26 квітня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ а б У бою з ворогом загинув артилерист з Сумщини. Панорама (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Скакун, Сергій (19 травня 2022). У Глухові попрощалися із захисником України. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Родинам полеглих воїнів з Глухівщини вручили ордени «За мужність». Глухів.info (укр.). 18 листопада 2022. Процитовано 25 грудня 2022.
- ↑ Президент відзначив державними нагородами захисників і захисниць України. Армія.inform (укр.). 8 червня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- Указ Президента України від 8 червня 2022 року № 397/2022 «Про відзначення державними нагородами України»