До-дієз мажор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
|
| Позначення | |
|---|---|
| Німецькою | Cis-Dur |
| Англійською | C-sharp Major |
| Пов'язані тональності | |
| Паралельна | ля-дієз мінор |
| Енгармонічна | Ре-бемоль мінор |
| Домінанта | Соль-дієз мажор |
| Субдомінанта | Фа-дієз мажор |
| Приключові знаки | |
| Дієзів | 7 |
До-дієз мажор (Cis-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук до-дієз. Гама до-дієз мажор містить звуки:
до♯ - ре♯ - мі♯ - фа♯ - соль♯ - ля♯ - сі♯ - до♯.
Паралельна тональність — ля-дієз мінор, однойменний мінор — до-дієз мінор. До-дієз мажор має сім дієзів біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-, ля-, мі-, сі-).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності[ред. • ред. код]
- Й.С. Бах - Прелюдія і фуга №3 з 1-го та 2-го томів ДТК
- М.Равель — «Ундіна» з циклу «Нічний Гаспар»
- Й. Гайдн - Соната для фортепіано до-дієз мінор
В червоному просторі подані мажорні тональності, в зеленому - мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки.
