Дієз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нота з дієзом.
Нота з дубль-дієзом.

Діє́з (від грец. diesisпівтон) — у музичній нотації це знак альтерації, який позначає підвищення ноти, що стоїть справа від нього на один півтон. Дієз позначається значком (). Іноді існує необхідність підвищити ноту на цілий тон; для цього застосовується дубль-дієз, який має вигляд x-подібного хрестика з маленькими квадратами на кінцях (Doublesharpsign.jpg).

В авангардній музиці другої половини 20 ст. можна зустріти також «півдієзи» та інші подібні знаки (як правило у вигляді ґратки з недомальованою однією чи двома перетинками), що підвищують ноту на , тону і т. ін.(див.мікрохроматика).

У таблиці символів Юнікод є спеціальний символ для дієза «» (шістнадцятковий номер 266F), який відрізняється від символу октоторпа (решітки) «#». Тому октоторп не рекомендується вживати замість знаку дієза. Знак дубль-дієза (𝄪) має в Юнікоді шістнадцятковий номер 1D12A.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]