Фа мінор
| Позначення | |
|---|---|
| Англійською | F minor |
| Німецькою | f-Moll |
| Пов'язані тональності | |
| Паралельна | Ля-бемоль мажор |
| Однойменна | Фа мажор |
| Домінанта | До мінор |
| Субдомінанта | Сі-бемоль мінор |
| Приключові знаки | |
| Дієзів | - |
| Бемолів | 4 |
| Гама | |
| F, G, A♭, B♭, C, D♭, E♭ | |
Фа мінор (англ. F minor, нім. f-Moll) — мінорна тональність, тонікою якої є нота фа[1]. Гама фа мінор містить звуки:
фа - соль - ля♭ - сі♭ - до - ре♭ - мі♭
F - G - A♭ - B♭ - C - D♭ - E♭.
Паралельна тональність — ля-бемоль мажор, однойменний мажор — фа мажор. Фа мінор має чотири бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-)[2].
- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК, органна хоральна прелюдія
- П. І. Чайковський — симфонія № 4
- Д. Д. Шостакович — симфонія № 1
- ↑ Юцевич, Юрій (2003). Музика. Словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 221. ISBN 966-7924-10-6.
- ↑ Tymkiv, Vasylʹ; Podruchna, Olena; Тимків, Василь,; Подручна, Олена, (2019). Slovnyk muzychnykh terminiv. Kyïv. с. - 268. ISBN 978-617-7071-50-0. OCLC 1138903591.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
У червоному просторі подані мажорні тональності, у зеленому — мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки. | ||
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |