Драголюб Брнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Драголюб Брнович
Особисті дані
Народження 2 листопада 1963(1963-11-02) (60 років)
  Тітоград, Югославія
Зріст 174 см
Громадянство  Югославія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980–1981 Югославія «Тітоград» 13 (0)
1981–1988 Югославія «Будучност» 151 (11)
1988–1989 Югославія «Партизан» 27 (4)
1989–1992 Франція «Мец» 90 (3)
1993 Швеція «Ергрюте» 5 (0)
1993–1994 Франція «Мец» 6 (0)
1994–1996 Люксембург «Аріс Бонневуа» 37 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1982–1985 Югославія Югославія (U-21) 5 (0)
1988 Югославія Югославія (ол.) 3 (0)
1987–1990 Югославія Югославія 25 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Драголюб Брнович (сербохорв. Dragoljub Brnović, нар. 2 листопада 1963, Тітоград) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Будучност», «Партизан» та «Мец», а також національну збірну Югославії, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Олімпійських ігор.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1980 року виступами за команду «Тітоград», в якій провів один сезон, взявши участь у 13 матчах другого дивізіону чемпіонату Югославії. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу іншого клубу з цього міста, «Будучності», що грала у вищому дивізіоні, до складу якої приєднався 1981 року. Відіграв за цей клуб наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Будучності», був основним гравцем команди.

Протягом сезону 1988/89 років захищав кольори столичного «Партизана», з яким став володарем Кубка Югославії в сезоні 1988/89.

1989 року уклав контракт з французьким «Мецом», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Меца» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У 1993 році він приєднався до шведського «Ергрюте» з Гетеборга, але в 1994 році повернувся до «Меца».

Завершив ігрову кар'єру у люксембурзькій команді «Аріс Бонневуа», за яку виступав протягом 1994—1996 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

14 жовтня 1987 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Югославії у відбірковому матчі на Євро-88 проти Північної Ірландії (3:0), а наступного виступав з олімпійською командою на Олімпійському турнірі в Сеулі, де югослави не вийшли з групи[1].

У складі національної збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії, де провів усі п'ять ігор і став одним із трьох гравців команди, який не забив свій післяматчевий пенальті в чвертьфінальному матчі проти Аргентини (0:0, пен. 2:3), через що Югославія вилетіла з турніру[2].

Той матч про аргентинців став для Брновича останнім за збірну. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 25 матчів, забивши 1 гол[3].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Партизан»: 1988/89

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його молодший брат Бранко також став футболістом і представляв Югославію на міжнародному рівні[4]. У сезоні 1987/88 вони грали разом за клуб рідного міста «Будучності».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Драголюб Брнович на Olympedia.org (англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
  2. Yugoslavia National Team List of Results 1990-1999. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 20 лютого 2022.
  3. Brnović Dragoljub. reprezentacija.rs. 14 квітня 2020. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 лютого 2022.
  4. Brnović za Blicsport: Partizane, čuvaj se, "pod Goricom" je pakao (Serbian) . blic.rs. 21 June 2017. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 11 July 2017.

Посилання[ред. | ред. код]