Бранко Брнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бранко Брнович
Iran vs. Montenegro 2014-05-26 (130).jpg
Особові дані
Народження 8 серпня 1967(1967-08-08) (51 рік)
  Тітоград, СФРЮ
Зріст 182 см
Громадянство Flag of Montenegro.svg Чорногорія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987–1991 Югославія «Будучност» 93 (5)
1991–1994 Югославія «Партизан» 70 (6)
1994–2000 Іспанія «Еспаньйол» 146 (3)
2006–2007 Чорногорія «Ком» 15 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1987 Югославія Югославія U-20  ? (?)
1989–1992 Югославія Югославія 6 (0)
1994–1998 Югославія СР Югославія 21 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2011 Чорногорія Чорногорія (помічник)
2011–2015 Чорногорія Чорногорія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бранко Брнович (чорн. Branko Brnović / Бранко Брновић, нар. 8 серпня 1967, Подгориця) — югославський та чорногорський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за «Будучност» з рідного міста, белградський «Партизан», «Еспаньйол» і чорногорський «Ком». Також виступав за молодіжну і національну збірну соціалістичної Югославії і збірну Союзної Республіки Югославія. Переможець молодіжного чемпіонату світу 1987, фіналіст молодіжного чемпіонату Європи 1990 і учасник чемпіонату світу 1998 року.

Після завершення кар'єри професійного футболіста став асистентом головного тренера збірної Чорногорії. У вересні 2011 року після звільнення Златко Кранчара очолив збірну Чорногорії, з якою працював до 2015 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Першим професійним клубом Бранко стала тітоградська «Будучност». У 1991 році Брнович перейшов в один з провідних клубів Югославії, «Партизан». У сезоні 1992/93 він з «Партизаном» виграв чемпіонат Союзної Республіки Югославії, а Бранко забив у тому сезоні 6 м'ячів. А наступного сезону команда виграла «золотий дубль».

У 1994 році Бранко підписав контракт з «Еспаньйолом». Провівши у складі каталонського клубу шість сезонів, в 2000 році Бранко вирішив закінчити свою кар'єру, оскільки не був гравцем основного складу і у останньому сезоні 1999/00 провів лише одну гру у складі «папуг» в Ла Лізі, а його клуб того сезону здобув Кубок Іспанії[1].

В 2006 році у віці 40 років, Брнович повернувся у професійний футбол, провівши історичний перший сезон чемпіонату Чорногорії у складі столичного клубу «Ком».

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Брнович виступав у складі молодіжної збірної Югославії з якою став переможцем чемпіонату світу 1987 року і фіналістом чемпіонату Європи 1990 року. У складі національної збірної Югославії дебютував 20 вересня 1989 року в товариському матчі проти Греції (3:0) і брав участь у матчах відбіркового турніру до чемпіонату Європи 1992 року, за результатами якого збірна мала поїхати на Євро-1992, втім через початок громадянської війни і введені санкції проти країни це право в неї забрали.

Після розпаду Югославії Брнович викликався в збірну Союзної Республіки Югославія. Зіграв 7 матчів в ході успішного відбіркового турніру до чемпіонату світу 1998 року. В 1998 році головним тренером національної збірної Слободаном Сантрачем був включений в заявку на чемпіонат світу у Франції, де провів три матчі. Матч 1/8 фіналу проти Нідерландів (1:2) став його останнім у складі збірної, в якій провів 21 матч, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

5 березня 2007 року став помічником головного тренера новоствореної збірної Чорногорії[2].

У вересні 2011 року після поразки в матчі відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2012 року від аутсайдера групи «G» збірної Уельсу (1:2), головний тренер збірної Чорногорії Златко Кранчар був відправлений у відставку. Після цього головним тренером команди був призначений Брнович[3]. 7 жовтня 2011 року збірна Чорногорії провела перший матч під керівництвом Брновича проти збірної Англії. Програючи по ходу матчу 0:2, чорногорці завдяки зусиллям Зверотича і Делибашича зуміли зрівняти рахунок. У паралельній грі швейцарці програли Уельсу і втратили шанси наздогнати Чорногорію в турнірній таблиці. В останній грі, яка нічого не вирішувала, чорногорці програли збірній Швейцарії (0:2) і вперше в історії вийшли в стикові матчі. Однак у стикових матчах чорногорці поступилися збірній Чехії (0:2 і 0:1) і не зуміли пробитися на чемпіонат Європи 2012 року[4] .

В подальшому під керівництвом Брановича збірна зайняла третє місце у відборі на чемпіонат світу 2014 року і четверте місце у відборі на Євро-2016, не пробившись на жоден з цих турнірів, після цього 17 грудня 2015 року було оголошено, що контракт Брновича, який закінчувався наприкінці року, не буде поновлений[5].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Branko BRNOVIC (Spanish). Hall of Fame Perico. 23 April 2009. Процитовано 28 October 2015. 
  2. Brnović joins Montenegro staff (укр.)
  3. Тижневик «Футбол». № 37 (2671) 2011 р., стор 30
  4. Czech cheer as Jiráček ends Montenegro bid. UEFA.com. 15 November 2011. Процитовано 27 March 2017. 
  5. Montenegro releasing coach Brnović. UEFA.com. 17 December 2015. Процитовано 21 January 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]