Бранко Брнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бранко Брнович
Бранко Брнович
Бранко Брнович
Особисті дані
Народження 8 серпня 1967(1967-08-08) (57 років)
  Тітоград, СФРЮ
Зріст 182 см
Громадянство  Югославія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1991 Югославія «Будучност» 93 (5)
1991–1994 Югославія «Партизан» 70 (6)
1994–2000 Іспанія «Еспаньйол» 146 (3)
2006–2007 Чорногорія «Ком» 15 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987 Югославія Югославія U-20  ? (?)
1989–1992 Югославія Югославія 6 (0)
1994–1998 Югославія СР Югославія 21 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2011 Чорногорія Чорногорія (помічник)
2011–2015 Чорногорія Чорногорія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бранко Брнович (чорн. Branko Brnović / Бранко Брновић, нар. 8 серпня 1967, Подгориця) — югославський та чорногорський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за «Будучност» з рідного міста, белградський «Партизан», «Еспаньйол» і чорногорський «Ком». Також виступав за молодіжну і національну збірну соціалістичної Югославії і збірну Союзної Республіки Югославія. Переможець молодіжного чемпіонату світу 1987, фіналіст молодіжного чемпіонату Європи 1990 і учасник чемпіонату світу 1998 року.

Після завершення кар'єри професійного футболіста став асистентом головного тренера збірної Чорногорії. У вересні 2011 року після звільнення Златко Кранчара очолив збірну Чорногорії, з якою працював до 2015 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Першим професійним клубом Бранко стала тітоградська «Будучност». У 1991 році Брнович перейшов в один з провідних клубів Югославії, «Партизан». У сезоні 1992/93 він з «Партизаном» виграв чемпіонат Союзної Республіки Югославії, а Бранко забив у тому сезоні 6 м'ячів. А наступного сезону команда виграла «золотий дубль».

У 1994 році Бранко підписав контракт з «Еспаньйолом». Провівши у складі каталонського клубу шість сезонів, в 2000 році Бранко вирішив закінчити свою кар'єру, оскільки не був гравцем основного складу і у останньому сезоні 1999/00 провів лише одну гру у складі «папуг» в Ла Лізі, а його клуб того сезону здобув Кубок Іспанії[1].

В 2006 році у віці 40 років, Брнович повернувся у професійний футбол, провівши історичний перший сезон чемпіонату Чорногорії у складі столичного клубу «Ком».

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Брнович виступав у складі молодіжної збірної Югославії з якою став переможцем чемпіонату світу 1987 року і фіналістом чемпіонату Європи 1990 року. У складі національної збірної Югославії дебютував 20 вересня 1989 року в товариському матчі проти Греції (3:0) і брав участь у матчах відбіркового турніру до чемпіонату Європи 1992 року, за результатами якого збірна мала поїхати на Євро-1992, втім через початок громадянської війни і введені санкції проти країни це право в неї забрали.

Після розпаду Югославії Брнович викликався в збірну Союзної Республіки Югославія. Зіграв 7 матчів в ході успішного відбіркового турніру до чемпіонату світу 1998 року. В 1998 році головним тренером національної збірної Слободаном Сантрачем був включений в заявку на чемпіонат світу у Франції, де провів три матчі. Матч 1/8 фіналу проти Нідерландів (1:2) став його останнім у складі збірної, в якій провів 21 матч, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

5 березня 2007 року став помічником головного тренера новоствореної збірної Чорногорії[2].

У вересні 2011 року після поразки в матчі відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2012 року від аутсайдера групи «G» збірної Уельсу (1:2), головний тренер збірної Чорногорії Златко Кранчар був відправлений у відставку. Після цього головним тренером команди був призначений Брнович[3]. 7 жовтня 2011 року збірна Чорногорії провела перший матч під керівництвом Брновича проти збірної Англії. Програючи по ходу матчу 0:2, чорногорці завдяки зусиллям Зверотича і Делибашича зуміли зрівняти рахунок. У паралельній грі швейцарці програли Уельсу і втратили шанси наздогнати Чорногорію в турнірній таблиці. В останній грі, яка нічого не вирішувала, чорногорці програли збірній Швейцарії (0:2) і вперше в історії вийшли в стикові матчі. Однак у стикових матчах чорногорці поступилися збірній Чехії (0:2 і 0:1) і не зуміли пробитися на чемпіонат Європи 2012 року[4] .

В подальшому під керівництвом Брановича збірна зайняла третє місце у відборі на чемпіонат світу 2014 року і четверте місце у відборі на Євро-2016, не пробившись на жоден з цих турнірів, після цього 17 грудня 2015 року було оголошено, що контракт Брновича, який закінчувався наприкінці року, не буде поновлений[5].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
Гравець
Тренер

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Branko BRNOVIC (Spanish) . Hall of Fame Perico. 23 квітня 2009. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
  2. ↑ Brnović joins Montenegro staff [Архівовано 11 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
  3. ↑ Тижневик «Футбол». № 37 (2671) 2011 р., стор 30
  4. ↑ Czech cheer as Jiráček ends Montenegro bid. UEFA.com. 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
  5. ↑ Montenegro releasing coach Brnović. UEFA.com. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 21 січня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бранко_Брнович&oldid=39572450