Драготін Кетте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Драготін Кетте
словен. Dragotin Kette
Dragotin Kette (3).jpg
Псевдо Siluška, Mihael Mihajlov, Zor і Zvonoslav
Народився 19 січня 1876(1876-01-19)
Ілірська Бистриця, Словенське Примор'я або Прем, Регіон Нотрансько-крашка, Словенія
Помер 26 квітня 1899(1899-04-26) (23 роки)
Любляна[1]
·туберкульоз
Поховання
Підданство Австро-Угорщина
Національність словенець
Діяльність поет
Батько Філіп Кетте

Драготін Кетте (*Dragotin Kette, 19 січня 1876 —†26 червня 1899) — словенський поет та перекладач.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з родини сільського вчителя. Народився у с. Прем 1876 року. В дитинстві з родиною мешкав у селах Цол та Загорє. У 1880 році втратив матір. В останньому поступив до початкової школи, навчання закінчив у Любляні. У 1888 році поступив до державної гімназії Любляни. У 1893 році внаслідок сатиричних віршів проти люблянського єпископа й кардинала Якоба Міссіа був виключений зі школи.

У 1896 році зумів влаштуватися до школи м.Ново Место, де у 1898 році отримав аттестат зрілості. Тоді ж був закликаний на військову службу, зі своєю частиною перебував у Трієсті. Втім через хворобу на сухоти був звільнений. Незабаром переїздить до Любляни, де помирає у 1899 році.

Творчість[ред. | ред. код]

У творчості Д. Кетте найвиразніше проступає зв'язок зі словенською поетичною традицією — від Прешерна до Ашкерца. У багатьох творах романтичні й реалістичні елементи поєднуються з органічною близькістю до словенського фольклору. Поступово освоїв поетику імпресіонізму та символізму.

У ліриці Кетті переважає любовна тема, зустрічаються філософські мотиви (пантеїстичне світосприйняття іноді з елементами богошукання).

Тяжіння поета до гармонії іноді проявляється у зверненні до класично чітких поетичних форм, до сонета. За допомогою цих форм Кетті прагне приборкати і подолати протиріччя й дисонанси в своїх думках і почуттях, драматизм своїх переживань. Багатьом віршам властиві життєрадісність, світлий гумор, лише в останніх творах з'являється трагичне звучання, думки про смерть.

Вагомими є вірші «На площі», «Ах, співати», «Мандрівка», «Донька мірошника», «Красива дівчина», «Тиха ніч», «Адрія», цикл «На пірсі Святого Карла».

Автор численних байок, оповідок, казок для дітей. Найвідомішою є казка «Швачка та ножиці» 1896 року. Знаний є дитячі вірші «Станкова смерть», «Тончкова мрія», «Юрчек-муляр».

Перекладав вірші Пушкіна, Крилова, Батюшкова, Кольцова.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Das Zauberscherchen. Übersetzt von Anton Svetina. Illustrationen: Jelka Reichman, M. Pawlak 1985. ISBN 3-881-99198-0
  • Zgodovina slovenskega slovstva, sv. V. Obdobje moderne, Ljubljana, 1964.
  • Silvo Fatur: Dragotin Kette — Prem. Občina, Ilirska Bistrica 2000.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]