Дунковиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дунковиця
Dunkovica gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Іршавський район
Рада/громада Арданівська сільська рада
Код КОАТУУ 2121980402
Основні дані
Засноване 1448[1]
Населення 815
Площа 1,404 км²
Густота населення 580,48 осіб/км²
Поштовий індекс 90121
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°19′02″ пн. ш. 22°55′02″ сх. д. / 48.31722° пн. ш. 22.91722° сх. д. / 48.31722; 22.91722Координати: 48°19′02″ пн. ш. 22°55′02″ сх. д. / 48.31722° пн. ш. 22.91722° сх. д. / 48.31722; 22.91722
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради 90120, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Арданово,410а , тел. 48-2-23
Карта
Дунковиця. Карта розташування: Україна
Дунковиця
Дунковиця
Дунковиця. Карта розташування: Закарпатська область
Дунковиця
Дунковиця
Мапа

Дунковиця у Вікісховищі?

Дункови́ця — село в Україні, в Закарпатській області, Іршавському районі.

В південно-східній околиці Дунковиці, в урочищі Ферма – курганна група куштановицької культури. Досліджувалася в 1962 році експедицією УжДУ і Закарпатського краєзнавчого музею.

Виникнення села Дунковиці відноситься до середини XYII століття, коли Закарпаття поринуло у міжусобні війни Габсбургів та Трансільванії. За народним переказом у дубові споконвічні ліси, що простяглися на території сучасної Дунковиці, прийшли „хащівники „. Це люди, що жили у повній злагоді із природою. Їх очолювали два брати: Думко та Линько. Братам сподобалися місцевість куди вони прийшли і вирішили назавжди поселитися тут. Оскільки на чолі ватаги стояв Думко, то і поселення назвали Думковиця.

Церква св. Миколи Чудотворця. 1856.

Священика Ференца Томаша згадують в 1648 р. У 1692 р. Дунковиця є філією с.Горбок. У 1704 р. внаслідок війни парохія знелюдніла, церква занепала.

У 1755 р. згадують бідну дерев’яну церкву та курну фару. Священиком тоді був Михайло Овсяник. У 1778 р. були філії в Горбку і Ромочевиці (без церкви). У 1797 р. є згадка про малесеньку церкву, збудовану 1701 p., що стояла аж до спорудження мурованої за священика Михайла Барни. Малювання церкви забезпечив 1885 р. о. Степан Берлані. На поч. XX ст. в селі проживало 505 греко-католиків. Нове малювання виконали ужгородські художники Василь Павліщук, Володимир Базан та Стефан Мострянський у 1986 р.

З 1991 р. церква знове греко-католицька У 1950 р. був засланий на каторгу парох Дунковиці Андрій Тилищак.

Уродженцем села є Іваньо Іван Васильович (1931-1982) — літературознавець, філософ, філолог.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі