Дунковиця
| село Дунковиця | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Рада | Кам'янська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1448 | ||
| Перша згадка | 1448 (576 років)[1] | ||
| Населення | 815 | ||
| Площа | 1,404 км² | ||
| Густота населення | 580,48 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90121 | ||
| Телефонний код | +380 3144 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°19′02″ пн. ш. 22°55′02″ сх. д. / 48.31722° пн. ш. 22.91722° сх. д.Координати: 48°19′02″ пн. ш. 22°55′02″ сх. д. / 48.31722° пн. ш. 22.91722° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
170 м[2] | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90120, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Арданово, 410а | ||
| Карта | |||
  Дунковиця | |||
 Дунковиця | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Дункови́ця — село в Україні, у Кам'янській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 878 осіб, з яких 421 чоловік та 457 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 815 осіб.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]
Історія[ред. | ред. код]
Виникнення села Дунковиці відноситься до середини XVII століття, коли Закарпаття поринуло у міжусобні війни Габсбургів та Трансільванії. За народним переказом у дубові споконвічні ліси, що простяглися на території сучасної Дунковиці, прийшли «хащівники». Це люди, що жили у повній злагоді із природою. Їх очолювали два брати: Думко та Линько. Братам сподобалися місцевість куди вони прийшли і вирішили назавжди поселитися тут. Оскільки на чолі ватаги стояв Думко, то і поселення назвали Думковиця.
Релігія[ред. | ред. код]
храм св. Миколи Чудотворця. 1856
Священика Ференца Томаша згадують у 1648 році, у 1692 році Дунковиця є філією с. Горбок. У 1704 році внаслідок війни парохія знелюдніла, церква занепала.
У 1755 році згадують бідну дерев'яну церкву та курну фару. Священиком тоді був Михайло Овсяник. У 1778 році були філії в Горбку і Ромочевиці (без церкви). У 1797 році є згадка про малесеньку церкву, збудовану 1701 pоку, що стояла аж до спорудження мурованої за священика Михайла Барни. Малювання церкви забезпечив 1885 року о. Степан Берлані. На початку XX століття в селі проживало 505 греко-католиків. Нове малювання виконали ужгородські художники Василь Павліщук, Володимир Базан та Стефан Мострянський у 1986 році.
З 1991 року церква знов греко-католицька У 1950 р. був засланий на каторгу парох Дунковиці Андрій Тилищак.
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- В південно-східній околиці Дунковиці, в урочищі Ферма — курганна група куштановицької культури. Досліджувалася в 1962 році експедицією УжДУ і Закарпатського краєзнавчого музею.
- храм св. Миколи Чудотворця. 1856
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Народилися
- Іваньо Іван Васильович (1931—1982) — літературознавець, філософ, філолог.
- Митрик Марія Іванівна — українська художниця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
- ↑ Погода в селі Дунковиці. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 23 січня 2008.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |