Закарпатський краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Закарпатський краєзнавчий музей
Палац Ужгородського замку.jpg
Розташування Ужгород, вул. Капітульна, 33
Засновано 1945 рік
Фонд бл. 120 тис. одиниць
Директор Василь Станіславович Шеба
Сайт www.zkmuseum.com/

CMNS: Закарпатський краєзнавчий музей на Вікісховищі

Закарпатський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у м. Ужгороді (Закарпатська область, Україна), найбільше зібрання пам'яток з історії, етнографії і культури в цілому Українського Закарпаття, міститься у приміщенні Ужгородського замку.

Історія і структура музею[ред.ред. код]

Закарпатський краєзнавчий музей, вивіска при вході

Музей заснований 1945 року як Народний музей Закарпатської України, від 1946 року прибрав сучасну назву — Закарпатський краєзнавчий музей. Основу його збірки склали колекції Ужгородського земського музею (заснований 1929 року) та інших музейних осередків краю.

Від 1947 року Закарпатський краєзнавчий музей розміщується в Ужгородському замку — пам'ятці архітектури ХІІІ — XVIII століть.

Починаючи з 1950 року до складу закладу ввійшов Мукачівський музей ім. т. Легоцького.

До структури музею на правах відділень-філій входять: меморіальні будинки-музеї народних художників України Ф.Манайла та А.Коцки.

Від 1991 року при музеї функціонує Центр вивчення народної музичної культури Карпат.

Вже за незалежності України Закарпатському краєзнавчому музею було надано державний статус — відповідно до Постанови КМУ від 2 лютого 2000 року № 209 заклад віднесено до переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, цією ж постановою затверджено структуру закладу: Закарпатський краєзнавчий музей (вул. Капітульна, 33, м. Ужгород 294000)

  • на правах філіалу Закарпатський художній музей імені Й. Бокшая (вул. Жупанатська, 3, м. Ужгород 294000),
  • на правах відділів:

Фонди[ред.ред. код]

У фондах закладу зберігається близько 120 тис. пам'яток.

Історичний фонд[ред.ред. код]

Серед них — цінні археологічна збірка, зокрема одна з найбільших в Україні колекцій бронзових виробів переважно ХІІІ-ХІІ ст. до н. е. (бл. 3 тис. одиниць), пам'ятки нумізматики (бл. 12 тис. одиниць), холодна й вогнепальна зброя XIV — поч. ХХ ст., рідкісні рукописи XIV-XVII ст. («Мукачівський псалтир» XIV ст., «Королівське Євангеліє» 1401 року та ін.), слов'янські стародруки XVI-XVII ст., унікальні колекції народних музичних інструментів, одягу й вишивок Закарпатської України, історичні документи тощо. Також тут зберігаються історичні пам'ятки переломних в історії краю 19181919,1938-1939,1944-1945,1989-1991 та наступних років.

Природничий фонд[ред.ред. код]

Чимало вартісних експонатів у фондах та експозиціях природознавчого характеру. Це, зокрема, скам'янілий скелет риби-тунця, вік якої становить 46 млн.років, скам'янілі залишки морських їжаків,молюсків, кістки та зуби мамонта, печерного ведмедя, гігантського оленя, зубра, одна з найбільших в Україні колекція опудал птахів та звірів, чисельні колекції гербаріїв і т. д.

Наукова бібліотека[ред.ред. код]

У науковій бібліотеці музею знаходиться близько 20 тисяч томів цінної краєзнавчої літератури, більша половина яких-видання дорадянського періоду.

Експозиції[ред.ред. код]

Експозиція відділу природи[ред.ред. код]

В експозиції відділу природи подано фізико-географічну характеристику Закарпатської області, дані про гори, ліси, гірські перевали, водну систему, ландшафтні зони, флору і фауну, охорону пам'яток тощо.

У першому залі привертають увагу рельєфна карта Закарпаття, розділи про клімат і ґрунти краю, зрізи найпоширеніших дерев, діорама «Дубовий ліс», біогрупа «Крижень-Погонич-Чирок-Тріскунок» та інше.

Наступний зал вводить в багатий світ птахів, звірів і риб. Тут розташовані діорами «Буковий ліс», «Бурий ведмідь», біогрупи «Бугай», «Норки», «Фазани», «Куниця кам'яна», «Болотяна сова», «Дятел», «Лиска», «Лелека білий». Також тут об'єднано в окремий розділ їстівні та отруйні гриби, а також різні рослини.

Експозиція відділу археології[ред.ред. код]

Експозиція відділу археології розміщена у трьох залах. У першому подано відомості про відомих дослідників старожитностей Закарпаття Йосипа Янковича, Ярослава Бема, Елемира Затлукала, Петра Сову,Федора Потушняка, Маркіяна Смішка, Василя Бідзілю, Тиводара Легоцького. Тут же експонуються архівні матеріали й археологічні знахідки останнього. Експонати другого залу висвітлюють тему «Закарпаття в епоху давньої кам'яної доби-палеоліту». В експозиції експонується діорама найдавнішої в Україні королевської стоянки, кам'яні вироби, череп і роги гігантського оленя, подана карта основних палеолітичних і мезолітичних пам'яток краю. В третьому залі експозиція «Закарпаття в епоху нової кам'яної доби-неоліту». Тут експонуються вироби з каменю та мальовнича кераміка.

Експозиція відділу історії та культури Закарпаття[ред.ред. код]

Експозиція «З історії Ужгорода та Ужгородського замку» знаходиться на другому поверсі головного корпусу замку. У ній представлені пам'ятки давньокам'яної і новокам'яної доби, фрагменти кераміки мідної доби, наконечник списа епохи бронзи з Радванки, глиняний посуд залізної доби Замкової гори. Також експонується слов'янська урна Празької культури VI–VII ст. н.е та слов'янські пам'ятки Замкової гори IX–XII ст.

Окремий розділ становлять цінні пам'ятки, які висвітлюють історію Ужгорода XVI–XVIII ст. Це, зокрема, фрагменти кахлів із зображенням герба довголітніх володарів міста й замку-Другетів, вивіски Ужгородського цеху чоботарів і зброярського цеху XVIII ст., цехівка Ужгородського цеху шевців XVIII ст., різьблена цехова скринька XVII ст., дерев'яна форма XVI ст., для виготовлення медівника, висячі замки, ключі XVII–XVIII ст., герб Ужгорода та ін.

В іншому розділі експозиції привертають увагу кінська збруя, шпори, порохівниця, сокири, підкови, люльки, ключ Ужгородського замку XVII ст., нагрудник лицарів із зображенням Богоматері з немовлям, шкіряна мисливська сумка й орнаментована баклага та різьблені люльки XVIII ст., пояс шкіряний і металева коробка для тютюну XVII ст., фокоші декоративні XVII–XVIII ст., кираса і шолом воїна XVII ст., гарматні залізні ядра XVII ст. тощо. Також тут можна побачити зброю куруців XVII–XVIII ст. (меч, шабля, булава, кремнієвий пістолет), монети періоду визвольної війни 1703–1711 рр., книги XVIII ст., бронзовий рельєф керівника визвольної війни Ференца Ракоці ІІ і його соратників, портретне зображення володаря Ужгородського замку Міклоша Берчені та ін.

Народні музичні інструменти Закарпаття[ред.ред. код]

Експозиція репрезентує народні музичні інструменти Закарпаття 19-20 ст. різних видів — ударні, мембранні, струнні, духові, а також механічні музичні інструменти і апарати початку XX століття

Виноски[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]