Дідик Марія Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дідик Марія Олексіївна
Дідик Марія Олексіївна.jpg
Народилася 1 січня 1915(1915-01-01)
Тишківці, Городенківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Померла 5 червня 1979(1979-06-05) (64 роки)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Flag of the Soviet Union (1955–1980).svg СРСР
Національність українці
Діяльність державний діяч
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Автограф Дідик Марія Олексіївна автограф 1945.png
Нагороди
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945
Агітаційна листівка

Марі́я Олексі́ївна Ді́дик (1 січня 1915(1915-01-01), Тишківці, Городенківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 5 червня 1979, Київ, СРСР) — українська радянська діячка, інструктор Станіславського обласного комітету КП(б)У по роботі серед жінок. Депутат Верховної Ради УРСР 1–2-го скликання (1940–1951).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 5 січня 1915(19150105) року в бідній селянській родині в селі Тишківці, тепер Городенківський район, Івано-Франківська область, Україна. З юних років наймитувала у заможних селян.

Після захоплення Галичини Червоною армією, у 1939 році обрана депутатом Народних Зборів Західної України від Городенківщини. Була членом тимчасового комітету в селі Тишківці і членом волосного комітету. У 1939 році вступила до комсомолу.

З 1940 року працювала членом Тишківської сільської ради, завідувачем відділу кадрів Обертинського районного виконавчого комітету Станіславської області.

1 вересня 1940 — 22 червня 1941 року — студентка заочного відділу історичного факультету Станіславського учительського інституту.

З початком німецько-радянської війни у 1941 році була евакуйована у східні райони СРСР, працювала санітаркою у військових госпіталях міста Харкова та міста Енгельса Куйбишевської області, інспектором Сердобського районного виконавчого комітету Пензенської області РРФСР по працевлаштуванні евакуйованого населення.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1944 році повернулася в Станіславську область. З 14 квітня 1944 по 1 червня 1945 року — заступник голови виконавчого комітету Городенківської міської ради депутатів трудящих Станіславської області.

З 1946 року — інструктор Станіславського обласного комітету КП(б)У по роботі серед жінок.

У 1948–1950 роках — завідувач відділу по роботі серед жінок Войнилівського районного комітету КП(б)У Станіславської області. У 1950–1951 роках — завідувач відділу по роботі серед жінок Городенківського районного комітету КП(б)У Станіславської області. У 1951–1953 роках — завідувач відділу по роботі серед жінок Ланчинського районного комітету КП(б)У Станіславської області.

З 1953 року — секретар Лисецького районного комітету КПУ Станіславської області.

Потім — на пенсії в селі Крихівці Івано-Франківської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджена медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» (6.07.1945), «За трудову доблесть» (23.01.1948), «За доблесну працю, на відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Івано-Франківська область. Історія міст і сіл УРСР — 1971 р.
  • Прикарпатська правда : газета. — Станіслав, 1947. — 12 січня.
  • Агітаційна листівка
  • Дідик Марія Олексіївна : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 198–201зв.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 44.
  • Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]. — 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.