Перейти до вмісту

Лисецький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лисецький район
Основні дані
Країна: СРСР СРСР, УСРР
Округа/Область: Станіславська область
Утворений: 17 січня 1940[1]
Ліквідований: 30 грудня 1962
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Лисець
Кількість селищних рад: 1
Кількість сільських рад: 15
Районна влада
Газета: «Шляхом Леніна»

Лисéцький район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було смт Лисець.

Історія

[ред. | ред. код]

17 січня 1940 року Станіславський повіт було розділено на 5 районів. До Лисецького району відійшли села ґмін Лисець і Черніїв.

Першим секретарем райкому компартії був призначений Ю. П. Даниленко, до того — зав. оргінструкторським відділом райкому Покровського району Дніпропетровської області.[2]

У 1945 р. першим секретарем був Седлєр, другим — Николаєнко Іван Юхимович (убитий 3.11.45), головою райвиконкому — Бражиненко. Чисельність репресивних органів: РВ НКВС — 12 осіб, РВ НКДБ — 8 осіб, гарнізон — 20 осіб.

Станом на 1 вересня 1946 року[3] площа району становила 200 км², 1 селищна рада, сільських рад — 15.

12 травня 1950 р. райвиконком ухвалив рішення про ліквідацію сільради в селі Посіч. На 22.01.1955 в районі залишилось 11 сільрад.[4]

9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Стебницької сільради до Старолисецької, а Чукалівської — до Опришовецької.[4]

30 грудня 1962 р. район ліквідовано з включенням до Богородчанського району[5].

Національно-визвольний рух

[ред. | ред. код]

25 листопада сотня Павла Вацика «Прута» атакує райцентр Лисець. Попри те, що у Лисці перебувало кількасот вояків внутрішніх військ, після запеклого бою бійці прорвалися, завдали значних втрат ворогові і знищили ворожі установи[ненейтрально].

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Лисецькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тисменичани і Черніїв.[6] Підпілля ОУН активно діяло до 1951 року.[7]

Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року[8]

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення УРСР 1959 року, населення району складало 37 016 осіб, з них 16 940 чоловіків та 20 076 жінок[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 28 липня 2019.
  2. В. Сергійчук. Український здвиг. Том III: Прикарпаття. 1939—1955. — с. 55. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 28 липня 2019.
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 496.
  4. а б Редько А.Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 18 серпня 2019.
  5. s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  6. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  7. «Літопис УПА» Нова серія. Том 22. Станиславівська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945-1951. — К. ; Торонто : Літопис УПА, 2013. — С. 1060-1061 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2019.
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 510.
  9. Численность населения СССР по переписи на 15 января 1959 года по республикам, краям, областям, национальным округам, районам, городам, поселкам городского типа, районным центрам и крупным сельским населенным местам (по административно-территориальному делению на 1 января 1960 г.). — М.: Центральное статистическое управление при Совете Министров СССР, 1960. — 523 с.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]