Крихівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Крихівці
Kryhivtsi gerb.png
Герб
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Івано-Франківська міська рада
Рада Криховецька сільська рада
Код КОАТУУ 2610192001
Основні дані
Населення 4125[1]
Площа 6,701 км²
Густота населення 615,58 осіб/км²
Поштовий індекс 76493
Телефонний код +380 342
Географічні дані
Географічні координати 48°54′03″ пн. ш. 24°40′00″ сх. д. / 48.90083° пн. ш. 24.66667° сх. д. / 48.90083; 24.66667Координати: 48°54′03″ пн. ш. 24°40′00″ сх. д. / 48.90083° пн. ш. 24.66667° сх. д. / 48.90083; 24.66667
Водойми Млинівка, Бистриця Солотвинська
Місцева влада
Адреса ради 76493, Івано-Франківська міськрада, с. Крихівці
Карта
Крихівці. Карта розташування: Україна
Крихівці
Крихівці
Крихівці. Карта розташування: Івано-Франківська область
Крихівці
Крихівці
Мапа

CMNS: Крихівці у Вікісховищі

Крихівці — село в Україні, в Івано-Франківській області, нині адміністративно-територіальна одиниця в складі м. Івано-Франківська (один з південних районів; Криховецька сільська рада у складі м.Івано-Франківська).

Географічні дані[ред. | ред. код]

Загальна площа земель с. Крихівці — 848 га, з них під військовими об'єктами 214 га, а ще 44 га віддано під садово-городні кооперативи. Станом на 31.10.2019 р. у селі проживає 10000 жителів, на обліку сільської ради 1570 господарства, багатоквартирні будинки.

Село розташоване на правому березі річки Млинівки та за кілька кілометрів від Бистриці Солотвинської. Через село проходить автотраса Івано-Франківськ - Богородчани - Гута.

Історія[ред. | ред. код]

З 1236 року село у володіннях лицаря Гуйда Мармарошського воєводи з роду Драго-Сасів в землях короля Данила Галицького.

Згадується як Крехівці (Crechowcze) 21 вересня 1441 року у книгах галицького суду[2]. Цей рік і вважається роком заснування села. У 1691—1751 роках село належало магнату Йосипу Потоцькому. У 1918—1952 роках парохом села був о. Іван Ісаїв.

Село пов'язують з козацьким полковником, першим генеральним писарем[3] часів Хмельниччини Іваном Креховецьким

24 липня 1917 р. відбулася Битва на Криховецьких полях[pl][4], яка вважається поляками одним зі зразків їхньої військової звитяги.

Рішенням № 96 Івано-Франківського обласного виконавчого комітету від 16.03.1982р. «Про зміни в адміністративно-територіальному устрою міста Івано-Франківська та Тисменицького району» Крихівецька сільська рада підпорядкована Івано-Франківській міській раді.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на початок XX століття у селі проживало: 1396 українців, 77 поляків, 39 євреїв.

У 1939 році в селі проживало 2 310 мешканців, з них 1 670 українців, 610 поляків і 30 євреїв[5]

Станом на 01.01.2011 р. у селі проживало 5030 жителів, на обліку сільської ради 1570 господарства, 23 багатоквартирні будинки.[6]

Станом на 01.02.2019 у селі проживає понад 9 500 громадян, на обліку Крихівецької сільської ради 4718 господарств, 65 багатоквартирних будинків.[7]

На місці радянської військової частини в центральній частині села та в долині річки збудовано житловий комплекс Калинова слобода (багатоквартирні будинки).

Збудований також новий житловий масив «Сонячний» (загальна кількість квартир 514). [8].

Економіка[ред. | ред. код]

У селі діє ринок з продажу автомобільних запчастин, автомобільна газо- та бензозаправна станція, льодова арена, аквапарк, продовольчі магазини місцевих підприємців.

Релігійні громади[ред. | ред. код]

Громада УГКЦ: церква Успіння Пр. Богородиці — пам'ятка архітектури місцевого значення № 466[9]. Настоятель о. Володимир Чорній. Храмове свято — 28 серпня.

Громада УГКЦ: церква Святих Кирила і Методія. Настоятель о. Йосафат Бойко, ВС. Храмове свято — 24 травня.

Громада УГКЦ: церква Всіх святих.[10]

Освіта[ред. | ред. код]

У 1885 році у селі відкрито 2-х класну народну школу.

У 1994 році сільська школа отримала статус середньої. Протягом 2006—2011 років у школі відбувся ремонт, а 21 вересня 2010 вона була освячена.

В селі існує дві бібліотеки.

Культура[ред. | ред. код]

У селі існує монумент борцям за волю України, який був оновлений у 2007 році. На ньому викарбувані імена усіх мешканців села, які загинули в лавах радянської армії, ОУН-УПА, січових стрільців.

В місцевому Народному домі працює драматичний театр.

Спорт[ред. | ред. код]

В селі існує місцевий стадіон з критою трибуною на 700 місць та спортивний зал місцевої школи.

Галерея[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

  • Чомко Ярослав Степанович (1984—2015) — молодший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
  • Іван Демкович-Креховецький — перший генеральний писар Богдана Хмельницького, полковник Корсунського полку гербу Сас.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «КРИХОВЕЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА.» rada.info.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.101, № 1007
  3. Мицик Юрій. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 196. — ISBN 5-203-01639-9.
  4. Петро Ганцюк (2017-07-26). Битва під Крихівцями. http://ifoonsku.ucoz.ua/. Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Архів оригіналу за 2018-05-29. Процитовано 29 травня 2018. 
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 83.
  6. Крихівецька сільська рада - Офіційний сайт міста Івано-Франківська. mvk.if.ua (en). Процитовано 2021-01-11. 
  7. Крихівці сьогодні. Крихівецька сільська рада (uk). Процитовано 2021-01-11. 
  8. Сонячний черга I. ВАМБУД (uk). Процитовано 2021-01-11. 
  9. Крихівці, Церква Успіння Пр. Богородиці 1928
  10. У Крихівцях освятили новий храм [ФОТО]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Krechowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 659. (пол.)
  • Соловка Л., Жерноклеєв О. Крехівці/Крихівці: коріння, що воскрешає, оживляє, творить. 2020. 780 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]