Крихівці
| село Крихівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Івано-Франківська міська рада |
| Рада/громада | Криховецька сільська рада |
| Код КОАТУУ | 2610192001 |
| Основні дані | |
| Населення | 4125[1] |
| Площа | 6,701 км² |
| Густота населення | 615,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 76493 |
| Телефонний код | +380 342 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′03″ пн. ш. 24°40′00″ сх. д. / 48.90083° пн. ш. 24.66667° сх. д.Координати: 48°54′03″ пн. ш. 24°40′00″ сх. д. / 48.90083° пн. ш. 24.66667° сх. д. |
| Водойми | Млинівка, Бистриця Солотвинська |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 76493, Івано-Франківська міськрада, с. Крихівці, тел. 53-81-22 |
| Карта | |
  Крихівці | |
 Крихівці | |
| Мапа | |
Крихівці — село в Україні, в Івано-Франківській області, підпорядковане Криховецькій сільській раді у складі Івано-Франківської міської ради. Село розташоване на правому березі річки Бистриці Солотвинської. Нині адміністративно-територіальна одиниця в складі м. Івано-Франківська (один з південних районів).
Зміст
Географічні дані[ред. | ред. код]
Загальна площа земель с. Крихівці — 830 га, з них під військовими об'єктами 257 га, а ще 44 га віддано під садово-городні кооперативи. Станом на 31.10.2019 р. у селі проживає 10000 жителів, на обліку сільської ради 1570 господарства, 23 багатоквартирні будинки.
Історія[ред. | ред. код]
Згадується як Крехівці (Crechowcze) 21 вересня 1441 року у книгах галицького суду[2]. Цей рік і вважається роком заснування села. У 1691—1751 роках село належало магнату Йосипу Потоцькому. У 1918—1952 роках парохом села був о. Іван Ісаїв.
Село пов'язують з козацьким полковником, першим генеральним писарем[3] часів Хмельниччини Іваном Креховецьким.
24 липня 1917 р. відбулась так звана «битва під Крихівцями»[4]
Населення[ред. | ред. код]
Станом на початок XX століття у селі проживало: 1396 українців, 77 поляків, 39 євреїв.
У 1939 році в селі проживало 2 310 мешканців, з них 1 670 українців, 610 поляків і 30 євреїв[5]
Економіка[ред. | ред. код]
У селі діє ринок з продажу автомобільних запчастин, автомобільна газо- та бензозаправна станція, льодова арена, аквапарк, продовольчі магазини місцевих підприємців.
Релігійні громади[ред. | ред. код]
Громада УГКЦ: церква Успіння Пр. Богородиці — пам'ятка архітектури місцевого значення № 466[6]. Настоятель о. Володимир Чорній. Храмове свято — 28 серпня.
Громада УГКЦ: церква Святих Кирила і Методія. Настоятель о. Йосафат Бойко, ВС. Храмове свято — 24 травня.
Громада УГКЦ: церква Всіх святих.[7]
Освіта[ред. | ред. код]
У 1885 році у селі відкрито 2-х класну народну школу.
У 1994 році сільська школа отримала статус середньої. Протягом 2006—2011 років у школі відбувся ремонт, а 21 вересня 2010 вона була освячена.
В селі існує дві бібліотеки.
Культура[ред. | ред. код]
У селі існує монумент борцям за волю України, який був оновлений у 2007 році. На ньому викарбувані імена усіх мешканців села, які загинули в лавах радянської армії, ОУН-УПА, січових стрільців.
В місцевому Народному домі працює драматичний театр.
Спорт[ред. | ред. код]
В селі існує місцевий стадіон з критою трибуною на 700 місць та спортивний зал місцевої школи.
Галерея[ред. | ред. код]
Могила борцям за волю України
Церква Святих Кирила і Методія
Пам'ятник Т. Шевченку
Капличка
Народний дім
Монастир Воплоченого Слова
Церква Всіх Святих
Постаті[ред. | ред. код]
- Чомко Ярослав Степанович (1984—2015) — молодший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Гаргат Мирон Миколайович - сільський голова
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «КРИХОВЕЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА.» rada.info.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.101, № 1007
- ↑ Мицик Юрій. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 196. — ISBN 5-203-01639-9.
- ↑ Петро Ганцюк (2017-07-26). Битва під Крихівцями. http://ifoonsku.ucoz.ua/. Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Архів оригіналу за 2018-05-29. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 83.
- ↑ Крихівці, Церква Успіння Пр. Богородиці 1928
- ↑ У Крихівцях освятили новий храм [ФОТО]
Джерела[ред. | ред. код]
- Krechowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883. — Т. IV : Kęs — Kutno. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний веб-сайт Крихівецької сільської ради — Новини села, офіційні публікації, державні закупівлі, довідкова інформація.
- Крихівецька сільська рада. Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради. Архів оригіналу за 2 лютий 2016. Процитовано 12 січня 2016.http://www.mvk.if.ua
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
