Дідур Едуард Олександрович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Едуард Олександрович Дідур | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 14 лютого 1939 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Носівці, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 3 березня 2014 (75 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| гр. підг. «Спартак» (М)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Суддівська діяльність | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Місто | Москва (з 1969) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Категорія | всесоюзна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Едуард Олександрович Дідур (нар. 14 лютого 1939, Носівці, УРСР — пом. 3 березня 2014) — радянський футболіст воротар.
Кар'єра гравця[ред. | ред. код]
Вихованець групи підготовки при команді «Спартак» (Москва). У футболці «Спартака» дебютував 5 грудня 1957 року в переможному (3:2) домашньому поєдинку 13-го туру класу «А» проти київського «Динамо». Едуард вийшов на поле, замінивши Валентина Івакіна[1]. Цей матч виявився єдиним для Дідура в складі основної команди московського клубу. Наступного року захищав кольори першолігового ставропольського «Спартака». Зіграв 3 поєдинки у чемпіонаті СРСР та 1 матч у кубку СРСР. У 1959 році повернувся в Україну, де до 1961 року виступав у складі львівського СКВО. У футболці львівської команди зіграв 15 матчів у першій лізі чемпіонату СРСР та 1 поєдинок у кубку СРСР. У 1962 році перейшов до складу першолігового орловського «Спартака», але не зігравши жодного офіційного поєдинку перейшов до тульського «Шахтаря». У 1962 році повернувся до «Спартака», але вже наступного року опинився в складі клубу «СіП» (М), кольори якого захищав до 1965 року та був основним воротарем команди. У 1966 році повернувся до московського «Спартака», в складі якого того ж року й завершив кар'єру гравця[2].
Після завершення кар'єри[ред. | ред. код]
З 1967 року розпочав займатися суддівською діяльністю. З 1969 року представляв на цій посаді Москву. 29 грудня 1984 року отримав всесоюзну суддівську категорію. Працював футбольним арбітром до 1989 року. За цей час відсудив 216 матчів: 74 матчі — як головний арбітр, 142 матчі — як боковий арбітр. З 1990-х років — інспектор суддівського корпусу. Паралельно з суддівською та інспекторською діяльністю тренував (з 1967 по 1999 рік) аматорську команду «Чайка» (Москва). З 2000 року — член сддівського комітету РАМФ.
Помер 3 березня 2014 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Спартак» (Москва) - «Динамо» (Київ). Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
- ↑ Нісенбойм Е., Расинський В. Спартак Москва. Офіційна історія 1922-2002. — Москва : МС Медиа, 2002. — С. 660. — ISBN 5-902215-01-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті fanat1k.ru