Дірндль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костюм дірндль
Сучасний короткий дірндль
Дівчата у дірндлях традиційної довжини

Дірндль (нім. Dirndl, бавар. Diandl) — сучасний костюм, стилізований під традиційне вбрання населення німецькомовних альпійських регіонів.

Історія[ред. | ред. код]

Цей костюм, всупереч існуючій думці, є виключно продуктом уявлень міського населення про сільське вбрання[1]. Сам дірндль з'явився у 70-80-х роках XIX століття, в часи, коли ідеї націоналізму набули поширення у багатьох представників вищих та середніх класів, що мешкали в містах. Ключову роль у створенні костюма відіграли брати Моріц і Юліус Валлах, які заснували в 1890 році «Volkstunsthaus» (Мюнхен). У 1910 році на честь 100-річчя «Октоберфесту», брати безкоштовно роздали його відвідувачкам сукні, що дуже нагадували народні костюми Баварії[2]. З того часу дірндль набув широкої популярності серед німецької інтелігенції. Фоном для такої популярності послужив усталений у культурі контраст між нібито «штучністю» і «розпустою» міського суспільства з «споконвічним» та «природним» укладом сільського життя.

Сучасний вигляд костюма з'явився в націонал-соціалістичному середовищі[3]. Під керівництвом Гертруди Пезендорфер було створено Центральне бюро німецьких костюмів Націонал-соціалістичної жіночої організації. Головною метою бюро було позбавити дірндль «надмірних впливів церкви та індустріалізації». Таким чином, вбрання значно змінилося. Був прибраний закритий комір, рукави, звузився силует, а спідниця була вкорочена до колін.

Опис[ред. | ред. код]

Верхня частина костюма складається з блузи з корсажем або облягаючим ліфом, нижня з широкої спідниці зі строкатої тканини (зазвичай «в квіточку»), в складку[4], з обов'язковим яскравим невеликим фартухом; за традицією шиється із натуральних тканин. Назва костюма пішла від нім. Dirndl коротка вживана форма від нім. Dirndlkleidбукв. «сукня дівчини»; нім. Dirndl на баварському діалекті — «молода дівчина» (слово сходить до нім. Dirn — «селянська дівчина»)[4].

Таким чином одягалися альпійські селянки. Костюм популярний у регіоні досі (головним чином у Баварії та Австрії). Будучи традиційним, здебільшого одягається у національні свята.

Дірндль надзвичайно популярний серед дівчат під час проведення Октоберфесту у Мюнхені. У Баварії та Австрії сукню можна часто бачити на жінках, які працюють у сфері туризму та пивних садах.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ständecke, Monika. Dirndl, Truhen, Edelweiss: die Volkskunst der Brüder Wallach. [zur gleichnamigen Ausstellung des Jüdischen Museums München vom 27. Juni bis 30. Dezember 2007]. Jüdisches Museum, München, 2007.
  2. Heidi Hagen-Pekdemir: Bielefelder machten das Dirndl erst schick. [Архівовано 2023-02-05 у Wayback Machine.] In: Neue Westfälische, 30. September 2015.
  3. Tiroler Trachtenpraxis im 20. und 21. Jahrhundert. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2022.
  4. а б Культура Германии, 2006, с. 201.

Література[ред. | ред. код]

  • Андреева Р. П. Дирндл // Энциклопедия моды. — СПб.: Издательство «Литера», 1997. — С. 156. — ISBN 5-86617-030-2.
  • Маркина Л. Г. «ДИРНДЛЬ» // Культура Германии: лингвострановедческий словарь / Л. Г. Маркина, Е. Н. Муравлёва, Н. В. Муравлёва; под общей редакцией Н. В. Муравлёвой. — М. : АСТ, 2006. — С. 201. — 3000 прим. — ISBN 5-17-0383-5.
  • Gexi Tostmann: Das Dirndl (Alpenländische Tradition und Mode). Verlag Christian Brandstätter, Wien 1998
  • Heide Hollmer, Kathrin Hollmer: Dirndl. Trends, Traditionen, Philosophie, Pop, Stil, Styling. Edition Ebersbach, Berlin 2011, ISBN 978-3-86915-043-7
  • Daniela Müller: Alles Dirndl. Anton Pustet Verlag, Salzburg 2013, ISBN 978-3-7025-0693-3
  • Elisabeth Wallnöfer: Geraubte Tradition. Wie die Nazis unsere Kultur verfälschten. Sankt Ulrich, Augsburg 2011, ISBN 3867441944