Альтера́ція (лат.alteratio — зміна) в музиці — підвищення або пониження основних ступенів музичного звукоряду (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі) на один чи два півтони для побудови іншого ладу або утворення іншої тональності. Альтеровані звуки, властиві тональності твору чи значної його частини, позначають ключовими знаками. В інших випадках знаки альтерації, що називаються випадковими (акцидентними), виставляють безпосередньо перед нотами, до яких вони стосуються.