Едвард Телфейр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвард Телфейр
Народився 1735[1]
Керкубрі, Kirkcudbrightd, Керкубрі, Шотландія, Королівство Велика Британія
Помер 17 вересня 1807(1807-09-17)[1][2]
Саванна, Джорджія, США
Поховання Джорджія
Країна  США
Діяльність політик
Alma mater Kirkcudbright Academyd
Суспільний стан рабовласник[d]
Посада губернатор Джорджіїd
Діти Mary Telfaird[3]
Автограф

Едвард Телфейр (1735 — 17 вересня 1807) був батьком-засновником Америки шотландського походження, політиком і работорговцем, який обіймав посаду губернатора Джорджії з 1786 по 1787 рік і знову з 1790 по 1793 рік. Він був членом Континентального конгресу та одним із підписантів Статей Конфедерації[4].

Раннє життя[ред. | ред. код]

Телфейр народився в 1735 році в Торон-Хед[5], спадковому маєтку його родини в західній Шотландії[6]. Перш ніж здобути комерційну освіту, він закінчив середню школу Кірккудбрайта. Він іммігрував до Америки в 1758 році як агент комісії, оселившись у Вірджинії. Згодом Телфер переїхав до Галіфакса, штат Північна Кароліна, і, нарешті, до Савани, штат Джорджія, де заснував власну комісію. Він прибув до Джорджії в 1766 році, приєднавшись до свого брата Вільяма, який емігрував раніше[7]. Разом із Безілом Каупером Телфер побудував комісійний будинок, і він мав успіх за одну ніч[8]. Телфер одружився з 16-річною Сарі Гіббонс у 1774 році на плантації Шерон, що належала її матері, на захід від Савани[9].

Телфейр був рабовласником і консультантом з питань, пов'язаних з рабством. Його комерційна фірма, серед іншого, займалася торгівлею рабами, а його сучасне листування включало дискусії на такі теми, як: управління рабами; купівля-продаж рабів; раби-втікачі; рівень смертності рабів, народжених на плантаціях; складність продажу близькоспоріднених рабів; і відносини між білими і вільновідпущениками[10].

Революційний період[ред. | ред. код]

Телфейр був членом Комітету безпеки (1775—1776) і був делегатом Конгресу провінції Джорджія, який зібрався в Савані в 1776 році. Він також був членом Комітету розвідки Джорджії в 1776 році[11] Телфейр був обраний до Континентального конгресу на 1778, 1780, 1781 і 1782 роки. Він був підписантом статей Конфедерації.

У 1783 році під час черокі-американських війн Телферу було доручено лікувати індіанців племені черокі чікамауга. Телфер був призначеним агентом (від імені Джорджії) у переговорах, спрямованих на врегулювання суперечки щодо північного кордону з Північною Кароліною в лютому 1783 року. Земля, про яку йде мова, загалом вважалася землею Криків, тому черокі охоче підписали договір. Крики відмовилися[12]. Хоча громадяни округу Франклін благали його помститися[13], військовий міністр Генрі Нокс наказав губернатору Телферу не мстити індіанським Крикам[14].

Смерть і спадок[ред. | ред. код]

Телфер помер у Савані в 1807 році, спочатку похований у сімейному сховищі на плантації Шерон. Пізніше в 19 столітті його останки були перенесені на кладовище Бонавентури в Савані[15]. Через три місяці після смерті Телфера штат Джорджія назвав округ Телфейр на честь колишнього губернатора[16]. Пізніше в 19 столітті площу Сент-Джеймса в Савані було перейменовано на площу Телфер на честь родини.

Телферська академія, 1818 р., сімейний маєток Мері Телфер

Один із синів Телфера, Томас Телфер, представляв Джорджію в Конгресі США[17]. Старша з дочок Телферів, Мері Телфер, пережила своїх братів і сестер і стала благодійницею першого публічного художнього музею на американському Півдні, який нині складається з трьох будівель під назвою Музеї Телфера. Після її смерті в 1875 році її заповіт також передбачав заснування Телферської лікарні для жінок. Сьогодні вона відома як жіноча лікарня Мері Телфер[18][19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. https://www.telfair.org/article/mary-telfair-1791-1875/
  4. Georgia Governor Edward Telfair. National Governors Association. Процитовано 10 жовтня 2013.
  5. Historical Collections of the Joseph Habersham Chapter, Daughters American Revolution, Volume 2 (1902), p. 64
  6. Johnson, Charles J. «Edward Telfair (1735—1807).» New Georgia Encyclopedia. May 26, 2015. Web. August 30, 2015.
  7. Jackson, Harvey H. Edward Telfair. American National Biography. Процитовано 31 травня 2016.
  8. Pressly, Paul M. (2007). Scottish Merchants and the Shaping of Colonial Georgia. Georgia Historical Quarterly. 91 (2). Процитовано 31 травня 2016.
  9. Telfair Museum of Art: Collection Highlights — Telfair Museum of Art, Hollis Koons McCullough (2005), p. 10 ISBN 9780933075047
  10. Edward Telfair Papers, 1764—1831; 906 Items & 5 Volumes; Savannah, Georgia; «Papers of a merchant, governor of Georgia, and delegate to the Continental Congress».
  11. Jackson, Harvey H. Edward Telfair. American National Biography. Процитовано 31 травня 2016.
  12. Cashin, Edward J. (1999). The King's Ranger : Thomas Brown and the American Revolution on the Southern Frontier. New York: Oxford University Press. ISBN 9780820310930. Процитовано 31 травня 2016.
  13. 1793 Jan. 1, Franklin County, [Georgia to] Edward Telfare [i.e., Telfair], Governor of Georgia / [citizens of] Franklin County. Southeastern Native American Documents, 1730-1842. Digital Library of Georgia. Процитовано 13 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. Knox, Henry. Henry Knox, Secretary of War, to Edward Telfair, Governor of Georgia. Northwest Territory Collection, 1721-1825. Indiana Historical Society. Процитовано 31 травня 2016.
  15. Johnson, Charles J. «Edward Telfair (1735—1807).» New Georgia Encyclopedia. May 26, 2015. Web. August 30, 2015.
  16. Krakow, Kenneth K. (1975). Georgia Place-Names: Their History and Origins (PDF). Macon, GA: Winship Press. с. 223. ISBN 0-915430-00-2.
  17. Johnson, Charles J. «Telfair Family.» New Georgia Encyclopedia. May 26, 2015. Web. August 30, 2015.
  18. Johnson, Charles J. «Mary Telfair (1791—1875).» New Georgia Encyclopedia. May 26, 2015. Web. August 30, 2015.
  19. History of St. Joseph's/Candler at hospital website.