Езель-Віцьке єпископство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bisdom Ösel–Wiek (ниж.нім.)
Ecclesia Osiliensis (лат.)
Езель-Вікське Єпископство
Князь-єпископ Терра Маріана
1228 – 1560
Розташування Osel–Wiek
Єпископство Езель-Вік, показаного (червоний, угорі ліворуч, через материкову частину Естонії та на островах Даго (Хійумаа) і Езель (Сааремаа)) в складі Лівонської конфедерації, 1260
Столиця Ліхула
Пярну
Хаапсалу
Аренсбург
Мови нижньонімецька, естонська
Релігії Римо-католицька церква
Форма правління Князівство
Князь-епископ
 - 1228–1229 Готфрід Езель-Вікський
 - 1542–1560 Джоан V
Історичний період Середні віки
 - Засновано Жовтень 1
 - Приєднано до Данії 1560
Попередник
Наступник
Blank.png Ляенемаа
Blank.png Сааремаа
Данська Естонія Flag of Denmark.svg
Польське королівство (1385–1569) POL Przemysł II 1295 COA.svg
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Езель-Віцьке єпископство

Езель-Вікське єпископство (нім. Bistum Ösel-Wiek); ест. Saare-Lääne piiskopkond) — духовно-феодальне князівство, що існувало в західній, а також острівної частини сучасної республіки Естонія в період 12281560 років. Виникло після того як до Прибалтики переселився Орден мечоносців, з 1237 відомий як Лівонський орден. Приводом до походів німецьких хрестоносців було завоювання і насильницька християнізації місцевих прибалтійських племен (курші, ліви та ін.), основною метою — захоплення землі та колонізція її німецькими поселенцями.

Езель-Вікська епископія була проголошена 1 жовтня 1228 року, остаточно оформилася до 1234 року. Верховними керівниками князівства стали німецькі єпископи і наближене до них німецьке духовенство, що експлуатувало місцевих естонських селян. У роки свого розквіту Лівонський орден, Ризьке архієпископство, Курляндское єпископство, Дерптськоє єпископство і Езель-Вікське єпископство утворювали так звану Лівонську конфедерацію п'яти феодальних держав Німецької середньовічної Прибалтики.