Ейнлаге (колонія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ейнлаге, Енлаге, Айнлаге (рос. Эйнлаге, Энлаге, Айнлаге, нім. Einlage), а також: село Кічкас — колишня менонітська німецька колонія, яка була заснована у 1790 році. До 1917 року перебувала у складі Катеринославського повіту Катеринославської губернії, до Хортицького колоністського округу; Хортицької волості; у радянський період — до Запорізької / Дніпропетровської області, Хортицького німецького району.

Назва[ред. | ред. код]

Вважається, що назва походить від села Ейнлаге Західної Пруссії, колишнє німецьке село на березі річки Ногат. У 1945 році жителів села, які не втекли, депортували радянські та польські «визволителі».[1] Прусське Ейнлаге (нім. Einlage) було перейменовано на Язова (пол. Jazowa), село у гміні Новий Двур-Гданський Новодворського повіту Поморського воєводства, Польща.[2]

Слово Ейнлаге в перекладі з німецької мови означає «вставка, депозит, заправка для супа», aле в цьому випадку Еinlage ймовірно означає у німецькому та австрійському законодавстві, що одна або кілька властивостей в реєстрі земельних ділянок муніципалітету належать конкретній юридичній особі.[3][4]

Історія[ред. | ред. код]

Розташовувалося на правому березі Дніпра (біля переправи Кічкас), за 5 км на захід від Олександрівська. Село було перенесено при будівництві Дніпровської ГЕС («Кічкасський Виселок»), після цього складалося з двох сіл — Кічкас № 1 та Кічкас № 2. Заснована 41 родинами із Західної Пруссії. Менонітська громада Хортиця. Центр баптизму (Ейнлагська російська баптистська церква). До Ейнлаге відносилися землі площею 2340 десятин (1857; 36 домогосподарств та 55 безземельних сімей), 3127 десятин (1914; 104 домогосподарства). В Ейнлаге розташовувалися заводи землеробських машин Леппа і Вальмана, А. Я. Коопа (1879), Унгера (1861), братів Мартенс, каретно-бричковий завод Унгера (1861). Млини В. Паульса (1879), Р. Тевса, Р. Унгера, К. Мартенса, машинобудівний, механічний та чавуноливарний завод Іоганна Абрамовича Фрізена, а також лісова пристань, переправа через річку Дніпро, кооперативна крамниця, початкова школа, сільська рада (1926), середня школа, два клуби, бібліотека[1]. В Ейнлаге проходили щлрічно дві ярмарки[2].

У 1923 році з колонії емігрувало 23 особи[3]. У 1929—1941 роках з Ейнлаге були депортовані 268 осіб.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Южнорусский альманах / Изд. Ю. Сандомирского. — Одесса: тип. А. Шульце. Том 1-й, 1896
  2. Эйнлаге // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1904. — Т. XL (79) : Шуйское — Электровозбудимость. (рос. дореф.) (рос.)
  3. Немцы России (энциклопедия), 2006.

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. Дизендорф. Эйнлаге // «Немцы России. Населенные пункты и места поселения» энциклопедический словарь. — М.: Общественная Академия наук российских немцев, 2006. — ISBN 5-93227-002-0.