Еко-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Еко-1
Echo-1.jpgЕко-1, наповнений під час наземних випробувань
Основні параметри
COSPAR ID 1960-009A
NORAD ID 00049
Організація НАСА
Тип апарата пасивний ретранслятор
Штучний супутник Землі
Дата запуску 12 серпня 1960, 09:16 UTC
Ракета-носій Тор-Дельта/Дельта
Номер запуску 270/2
Космодром Мис Канаверал, СК 17Ей
Схід з орбіти 24 травня 1968
Технічні параметри
Маса 75,9
Розміри 30,5 м після наповнення
Джерела живлення 5 Нікель-кадмієвих батарей, 70 сонячних елементів
Орбітальні дані
Нахил орбіти 47,22°
Період обертання 118,22 хв
Апоцентр 1684 км
Перицентр 1524 км

Еко-1 (англ. Echo 1 — луна), інші назви Ей-11 (англ. A 11), Еко-1Ей (англ. Echo 1A) — американський експериментальний супутник зв'язку, запущений за програмою Еко. Перший успішний запуск ракети-носія Тор-Дельта/Дельта.

Апарат створювався як пасивний рефлектор для трансконтинетального і міжконтинетального телефонного зв'язку, радіозв'язку і передачі телевізійних сигналів — експериментального супутникового зв'язку.

Опис[ред.ред. код]

Апарат був надувною кулею з поліетилентерефталату товщиною 0,0127 мм діаметром 30,5 метрів після наповнення. Для відстеження траєкторії апарата використовувались радіомаяки, що працювали на частоті 107,9 МГц і живились від п'яти нікель-кадмієвих батарей, що заряджались 70 сонячними елементами, розташованими на поверхні кулі.

Політ[ред.ред. код]

12 серпня 1960-го року о 09:39:43 UTC з космодрому Канаверал ракетою-носієм Тор-Дельта/Дельта було запущено супутник Еко-1. Внаслідок значної площі поверхні і незначної маси апарат також використовувався для вимірювання щільності атмосфери і тиску сонячного вітру. Під час останнього етапу польоту супутник використовувався для оцінки можливості здійснення супутникової тріангуляції. Апарат зійшов з орбіти і згорів у атмосфері Землі 24 травня 1968-го року

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Програма Еко