Еленія сіровола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еленія сіровола
Elaenia spectabilis-Large Elaenia.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Еленія (Elaenia)
Вид: Еленія сіровола
Elaenia spectabilis
Pelzeln, 1868
Ареал поширення виду      Проживання впродовж року     Зимування
Ареал поширення виду      Проживання впродовж року     Зимування
Синоніми
Elainea spectabilis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Elaenia spectabilis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Elaenia spectabilis
ITIS logo.svg ITIS: 559862
IUCN logo.svg МСОП: 22699265
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 502643

Еле́нія сіровола[2] (Elaenia spectabilis) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 18 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, навколо очей білі кільця, на голові помітний чуб. Крила темні, з двома або трьома білими смужками. Горло, щоки і груди сіруваті, жиаіт жовтуватий.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сіроволі еленії гніздяться на півдні центральної Бразилії, в Парагваї, на південному заході Болівії, на північному заході Уругваю та на півночі Аргентини, на південь до Ла-Плати. Взимку частина популяції мігрує на північ до бразильської Амазонії, південно-східної Колумбії, на схід Еквадору і Перу та на північ Болівії. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях, в чагаврникових заростях та в лісистих саванах. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами і плодами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Elaenia spectabilis. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 1 лютого 2022. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 01 лютого 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]