Метт Елліотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Еліот Метт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Метт Елліотт
Matt Elliott April 2016.jpeg
Особові дані
Народження 1 листопада 1968(1968-11-01) (50 років)
  Вандсворт, Англія
Громадянство Flag of Scotland.svg Шотландія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1987-1988 Англія «Епсом & Юелл»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1988–1989 Англія «Чарльтон Атлетик» 1 (0)
1989–1992 Англія «Торкі Юнайтед» 124 (15)
1992–1993 Англія «Сканторп Юнайтед» 61 (8)
1993–1997 Англія «Оксфорд Юнайтед» 148 (21)
1997–2005 Англія «Лестер Сіті» 245 (26)
2004   Англія «Іпсвіч Таун» 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1997–2001 Шотландія Шотландія 18 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2011 Англія «Стаффорд Рейнджерс» (в.о.)
2014 Таїланд «Армі Юнайтед»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Метт Елліотт (англ. Matt Elliott, нар. 1 листопада 1968, Вандсворт) — шотландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Був одним з лідерів «Лестер Сіті» кінця 1990-х років, а також грав за національну збірну Шотландії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1998 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 листопада 1968 року в місті Вандсворт. Розпочав грати в аматорських клубах «Літергед» і «Епсом & Юелл».

У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за «Чарльтон Атлетик», проте у клубі вищого дивізіону закріпитись не зумів через високу конкуренцію і наступного року перейшов у «Торкі Юнайтед». У новому клубі Метт швидко завоював місце в основі і до 1992 року провів за «Торкі» понад 100 матчів у четвертому і третьому за рівнем дивізіонах Англії, після чого вирішив прийняти запрошення «Сканторп Юнайтед». Провівши понад рік у цьому клубі з четвертого дивізіону, Елліотт 1994 року перейшов у «Оксфорд Юнайтед», виступаючи у другому і третьому англійських дивізіонах.

На початку 1997 року Елліотт отримав другу спробу закріпитись у клубі Прем'єр-ліги, перейшовши у «Лестер Сіті». Сума трансферу становила 1,6 млн фунтів, що на той момент було рекордом для «Оксфорду». У складі «лис» Елліотт став одним з найкращих опорників Прем'єр ліги. У 1999 році він був обраний капітаном команди і допоміг їй завоювати Кубок ліги. У фіналі проти «Транмір Роверз» (2:1) Метт забив два голи[1]. У липні 2000 року наставник «Лестера» Мартін О'Ніл перейшов тренувати шотландський «Селтік» і намагався переманити Метта до складу «кельтів». Він пропонував за футболіста 3,5 млн. фунтів[2], але Елліотт підписав з «лисицями» новий контракт[3][2]. 28 вересня 2000 року матч Кубка УЄФА проти «Црвени Звезди» став останнім для Метта на міжнародній клубній арені[4]. У 2004 році він на правах оренди виступав за «Іпсвіч Таун». У 2005 році Елліотт прийняв рішення завершити кар'єру через травму коліна[5].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Елліот ніколи не виступав за англійську збірну. Бабуся Метта — шотландка, тому він отримав право виступати за збірну Шотландії.

12 листопада 1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії в матчі проти збірної Франції (1:2). Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції. На турнірі він був запасним не зіграв жодної хвилини.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 18 матчів, забивши 1 гол, 2000 року у поєдинку проти збірної Сан-Марино.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру працюючи помічником тренера у низці нижчолігових англійських клубів, а 2011 року навіть недовгий час був виконувачем обов'язків тренера у клубі «Стаффорд Рейнджерс» після звільнення Тіма Флаверса[6].

У січні 2014 року Елліотт став тренером клубу тайландської Прем'єр-ліги «Армі Юнайтед», але вже в червні покинув клуб, щоб увійти до штабу «Лестер Сіті».

У вересні 2015 року Університет Де Монфорт оголосив, що Еліотт був призначений першим тренером команди для чоловічих і жіночих команд університету[7].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Лестер Сіті»: 1999–00

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leicester triumph at Wembley. BBC. 27 February 2000. Процитовано 29 June 2015. 
  2. а б Leicester expect Elliott to stay. BBC Sport. 31 July 2001. Процитовано 10 February 2009. 
  3. Elliott decides to stay. BBC Sport. 16 August 2001. Архів оригіналу за 17 січень 2013. Процитовано 25 October 2009. 
  4. Red Star end Leicester dreams. BBC Sport. 28 September 2000. Процитовано 27 September 2007. 
  5. Elliott to retire. BBC Sport. 31 January 2005. Процитовано 25 October 2009. 
  6. Tim Flowers quits as Stafford Rangers manager. BBC Sport. 11 January 2011. Процитовано 19 January 2011. 
  7. Leicester City legend Matt Elliott signs for DMU. De Montfort University. 25 September 2015. Процитовано 29 April 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]