Метт Елліотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Еліот Метт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Метт Елліотт
Метт Елліотт
Метт Елліотт
Особисті дані
Народження 1 листопада 1968(1968-11-01) (55 років)
  Вандсворт, Англія
Громадянство  Шотландія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1987-1988 Англія «Епсом & Юелл»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988–1989 Англія «Чарльтон Атлетик» 1 (0)
1989–1992 Англія «Торкі Юнайтед» 124 (15)
1992–1993 Англія «Сканторп Юнайтед» 61 (8)
1993–1997 Англія «Оксфорд Юнайтед» 148 (21)
1997–2005 Англія «Лестер Сіті» 245 (26)
2004 →  Англія «Іпсвіч Таун» 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–2001 Шотландія Шотландія 18 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2011 Англія «Стаффорд Рейнджерс» (в.о.)
2014 Таїланд «Армі Юнайтед»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Метт Елліотт (англ. Matt Elliott, нар. 1 листопада 1968, Вандсворт) — шотландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Був одним з лідерів «Лестер Сіті» кінця 1990-х років, а також грав за національну збірну Шотландії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1998 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 листопада 1968 року в місті Вандсворт. Розпочав грати в аматорських клубах «Літергед» і «Епсом & Юелл».

У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за «Чарльтон Атлетик», проте у клубі вищого дивізіону закріпитись не зумів через високу конкуренцію і наступного року перейшов у «Торкі Юнайтед». У новому клубі Метт швидко завоював місце в основі і до 1992 року провів за «Торкі» понад 100 матчів у четвертому і третьому за рівнем дивізіонах Англії, після чого вирішив прийняти запрошення «Сканторп Юнайтед». Провівши понад рік у цьому клубі з четвертого дивізіону, Елліотт 1994 року перейшов у «Оксфорд Юнайтед», виступаючи у другому і третьому англійських дивізіонах.

На початку 1997 року Елліотт отримав другу спробу закріпитись у клубі Прем'єр-ліги, перейшовши у «Лестер Сіті». Сума трансферу становила 1,6 млн фунтів, що на той момент було рекордом для «Оксфорду». У складі «лис» Елліотт став одним з найкращих опорників Прем'єр ліги. У 1999 році він був обраний капітаном команди і допоміг їй завоювати Кубок ліги. У фіналі проти «Транмір Роверз» (2:1) Метт забив два голи[1]. У липні 2000 року наставник «Лестера» Мартін О'Ніл перейшов тренувати шотландський «Селтік» і намагався переманити Метта до складу «кельтів». Він пропонував за футболіста 3,5 млн. фунтів[2], але Елліотт підписав з «лисицями» новий контракт[3][2]. 28 вересня 2000 року матч Кубка УЄФА проти «Црвени Звезди» став останнім для Метта на міжнародній клубній арені[4]. У 2004 році він на правах оренди виступав за «Іпсвіч Таун». У 2005 році Елліотт вирішив завершити кар'єру через травму коліна[5].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Елліот ніколи не виступав за англійську збірну. Бабуся Метта — шотландка, тому він отримав право виступати за збірну Шотландії.

12 листопада 1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії в матчі проти збірної Франції (1:2). Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції. На турнірі він був запасним не зіграв жодної хвилини.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 18 матчів, забивши 1 гол, 2000 року у поєдинку проти збірної Сан-Марино.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру працюючи помічником тренера у низці нижчолігових англійських клубів, а 2011 року навіть недовгий час був виконувачем обов'язків тренера у клубі «Стаффорд Рейнджерс» після звільнення Тіма Флаверса[6].

У січні 2014 року Елліотт став тренером клубу тайландської Прем'єр-ліги «Армі Юнайтед», але вже в червні покинув клуб, щоб увійти до штабу «Лестер Сіті».

У вересні 2015 року Університет Де Монфорт[en] оголосив, що Еліотт був призначений першим тренером команди для чоловічих і жіночих команд університету[7].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Лестер Сіті»: 1999–00

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Leicester triumph at Wembley. BBC. 27 лютого 2000. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 29 червня 2015.
  2. ↑ а б Leicester expect Elliott to stay. BBC Sport. 31 July 2001. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 February 2009.
  3. ↑ Elliott decides to stay. BBC Sport. 16 August 2001. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 25 October 2009.
  4. ↑ Red Star end Leicester dreams. BBC Sport. 28 September 2000. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 27 September 2007.
  5. ↑ Elliott to retire. BBC Sport. 31 January 2005. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 October 2009.
  6. ↑ Tim Flowers quits as Stafford Rangers manager. BBC Sport. 11 січня 2011. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 19 січня 2011.
  7. ↑ Leicester City legend Matt Elliott signs for DMU. De Montfort University. 25 вересня 2015. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Лейтон (в) • 2 Макнамара • 3 Бойд • 4 Колдервуд • 5 Гендрі (к) • 6 Т. Маккінлі • 7 Галлахер • 8 Берлі • 9 Дьюрі • 10 Джексон • 11 Коллінз • 12 Салліван (в) • 13 Доннеллі • 14 Ламберт • 15 Джеммілл • 16 Вейр • 17 Б. Маккінлі • 18 Елліотт • 19 Вайт • 20 Бут • 21 Гоулд (в) • 22 Дейллі • Тренер: Крейг Браун
Шотландія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Метт_Елліотт&oldid=40424543