Црвена Звезда (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Црвена Звезда
Логотип
Повна назва Фудбалски клуб Црвена звезда
Прізвисько Червоно-білі (серб. Црвено-бели / Crveno-beli)
Герої (серб. Делиjе / Delije)
Рік заснування 4 березня 1945
Місто Сербія Белград, Сербія
Стадіон Стадіон ім. Райко Митича
Вміщує 55 538
Президент Сербія Светозар Міяїлович
Головний тренер Чорногорія Міодраґ Божович
Ліга Суперліга Сербії
2015/16 1
Домашня
Виїзна


У Вікіпедії є статті про інші спортивні клуби з назвою Црвена Звезда (значення)
Попередня емблема клубу

«Црве́на Зве́зда» (серб. Фудбалски клуб Црвена звезда / Fudbalski klub Crvena zvezda) — сербський футбольний клуб з Белграда, який є частиною Спортивного товариства «Црвена Звезда». «Црвена Звезда» є найтитулованішим клубом Сербії, що загалом завоював 55 титулів[1], зокрема 27 національних першостей, 24 національні кубки, два Кубки Мітропи, один Кубок чемпіонів і один Міжконтинентальний кубок. Єдиний клуб в історії сербського та югославського футболу, який здобув Кубок європейських чемпіонів та Міжконтинентальний кубок, перегравши у 1991 році марсельський «Олімпік» у Барі, і, відповідно, чилійський клуб «Коло-Коло» у Токіо. У 1979 році «Звезда» також дійшла до фіналу розіграшу Кубка УЄФА, де за сумою двох матчів поступилася гладбаській «Борусії».

За даними соціологічних опитувань, «Црвена Звезда» є найпопулярнішим клубом Сербії[2][3] та Белграда[4]. Головним суперником клубу є «Партизан», з яким проводиться так зване «Вічне дербі» (серб. Вечити дерби / Večiti derbi), включене британською газетою «Дейлі мейл» до рейтингу 10 найвеличніших дербі в історії футболу[5].

Історія[ред.ред. код]

Заснування і перші звитяги (1945—1951)[ред.ред. код]

Після Другої світової війни спортивне життя на теренах Югославії фактично почалося з чистого аркуша. Замість зниклих футбольних клубів постали нові, подекуди ґрунтуючись на довоєнній основі. Одним з небагатьох клубів, що вижив у воєнні часи, була белградська «Юґославія». У лютому 1945 року група членів Антифашистського союзу сербської молоді заснувала на базі «Юґославії» Молодіжно-спортивне товариство, яке 4 березня отримало назву «Црвена Звезда»[6]. Згодом на базі товариства був заснований футбольний клуб, що отримав у власність стадіон, супроводжуючі об'єкти, значну частину гравців «Юґославії», а також червоно-білий біколор.

Попри це, «Црвена Звезда» не була нащадком «Юґославії», бо навіть її назва має власну історію. 4 березня заступники голови товариства, Слободан Чосич і Зоран Жуйович, обговорювали назву майбутнього клубу. Відкинувши більшість існуючих опцій («Младост», «Ударник», «Торпедо», «Динамо» і «Локомотива»), Чосич промовив: «Назвемо наше товариство Звезда!», на що Жуйович відповів: «Чудово. Коли вже Звезда, нехай буде Црвена». Фундація одностайно погодила назву і кольори «Звезди» — червоно-синьо-біла гама із п'ятикутною зіркою між червоною та білою площинами. Першу зустріч команда зіграла зі збріною Першого батальйону Другої бригади Корпусу народної оборони Югославії на стадіоні «Авала» — колишній арені «Юґославії» — за присутності 3 тисяч уболівальників, де «звездаші» здобули перемогу з рахунком 3:2[7]. Тиждень потому «Црвена Звезда» зіграла з командою британської армії і розгромила її з рахунком 12:0.

Станом на 1945 рік «Звезда» відіграла 36 поєдинків, здобувши 30 перемог, 5 нічиїх і зазнавши поразки у матчі з Румунією, який відбувся 23 вересня у Тімішоарі. У 1948 році «Црвена Звезда» завоювала свій перший трофей, перемігши «Партизан» (3:0) у фіналі Кубка Югославії. Двома наступними сезонами «червоно-білі» закріпили свій успіх, перемігши за рік земунський клуб «Наша Крила» (3:2), а за два — загребське «Динамо» (3:0). У 1951 році клуб вперше став чемпіоном Югославії.

Перші злети і падіння (1952—1966)[ред.ред. код]

Сезон 1952/53 знову став переможним для «Црвени Звезди». Після цього керівництво клубу зазнало змін: його президентом став Душан Благоєвич, Слободан Чосич обійняв посаду генерального секретаря, а виконавчим директором став Аца Обрадович на прізвисько «Доктор О». Саме під час їхнього правління «црвено-бели» створили нове покоління гравців, яке 5 років поспіль домінувало в першості Югославії, а в сезоні 1956/57 дійшло до півфіналу Кубка європейських чемпіонів, де поступилося «Фіорентині» за сумою двох матчів (0:1). Роком пізніше «Звезда» завоювала Кубок Мітропи.

Загалом нова ґенерація белградського клубу, до якої входили Владимир Дуркович, Владимир Беара, Драгослав Шекуларац, Райко Митич, Бора Костич, Владиця Попович, Бранко Станкович, чотири рази поспіль тріумфувала в національній першості і двічі виграла Кубок країни, при цьому жодного разу не залишаючись без трофеїв за п'ять поспіль сезонів. «Црвена Звезда» грала у швидкий атакувальний футбол, якій приніс їй значну популярність, — як в Югославії, так і навколо світу — а також заклав фундамент, який відіграв одну з провідних ролей у подальших успіхах «Звезди».

Досягнення[ред.ред. код]

Фанати Звезди на домашньому стадіоні.

Національні[ред.ред. код]

Чемпіонати[ред.ред. код]

Кубки[ред.ред. код]

Міжнародні[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Поточний склад[ред.ред. код]

Дані подані станом на 26 березня 2016 року.[8]

Позиція Гравець
1 Сербія ВР Дамір Кахріман
22 Сербія ВР Філіп Манойлович
27 Боснія і Герцеговина ВР Неманья Супич
2 Сербія ЗХ Марко Петкович
3 Сербія ЗХ Александар Лукович Kaptan logo.svg
5 Бразилія ЗХ Едсон Сілва
14 Чорногорія ЗХ Саво Павичевич
16 Нова Зеландія ЗХ Адам Мітчелл
19 Сербія ЗХ Мілош Цветкович
21 Сербія ЗХ Стефан Милошевич
33 Сербія ЗХ Душан Анджелкович
34 Сербія ЗХ Мілош Стоянович
77 Сербія ЗХ Зоран Рендулич
88 Аргентина ЗХ Луїс Ібаньєс
97 Франція ЗХ Тома Фібель
4 Франція ПЗ Дам'єн Ле Таллек
Позиція Гравець
6 Сербія ПЗ Урош Рачич
7 Сербія ПЗ Саша Стоянович
10 Сербія ПЗ Александар Катай
17 Сербія ПЗ Срджан Плавшич
18 Республіка Македонія ПЗ Давид Бабунський
20 Нідерланди ПЗ Мітчел Дональд
24 Сербія ПЗ Михайло Ристич
44 Сербія ПЗ Ненад Ґаврич
55 Сербія ПЗ Славолюб Срнич
Сербія ПЗ Андрія Лукович
Сербія ПЗ Марко Полетанович
70 Португалія НП Уґу Вієйра
81 Сербія НП Предраґ Сикимич
98 Сербія НП Ваня Вучичевич
99 Чорногорія НП Петар Орландич
Коста-Рика НП Джон Хайро Руїс

Відомі гравці[ред.ред. код]

Докладніше у статті Категорія:Футболісти «Црвени Звезди»

Тренери[ред.ред. код]

Докладніше у статті Категорія:Тренери ФК «Црвена Звезда»

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]