Еманоїл Іонеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еманоїл Іонеску
рум. Emanoil Ionescu
Народження17 березня 1893(1893-03-17)
Мовілень, Олт, Румунія
Смерть14 червня 1949(1949-06-14) (56 років)
Бухарест, Румунія
Країна Румунське королівство
 Румунська Народна Республіка[d]
Рід військавіація
Званнягенерал
Командування1-й авіакорпус
Війни / битвиПерша світова війна і Друга світова війна
Нагороди
Кавалер ордена Зірки Румунії
Кавалер ордена Зірки Румунії
Орден Корони Румунії
Орден Корони Румунії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Орден «Доблесний авіатор»
Орден «Доблесний авіатор»
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Орден Суворова I ступеня

Еманоїл Іонеску (рум. Emanoil Ionescu; 18931949) — румунський авіаційний командувач в роки Другої світової війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1938-1939 очолював військово-авіаційну школу «Aurel Vlaicu», що знаходиться в Бухаресті і названа в честь першого румунського авіатора.

У 1941-1944 командував 1-м румунським авіакорпусом на радянсько-німецькому фронті.

23 серпня 1944 за наказом короля Міхая заарештував главу держави Йона Антонеску (теж кавалера Лицарського хреста).

З 18 вересня 1944 по 11 березня 1945 очолював Військово-повітряні сили Румунії. З 1 серпня 1945 став заступником секретаря Міністерства авіації Румунії. 9 серпня 1945 нагороджений радянським орденом Суворова.

Помер у Бухаресті від хвороби серця 13 липня 1949 року.[1]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Walther-Peer Fellgiebel - Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945 (Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000), ISBN 3-7909-0284-5.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Antoniu, Dan (2019). Emanoil Ionescu "Pipițu" (1893-1949). Aviația clujeană (PDF) (рум.). Клуж-Напока: Casa Cărții de Știință. с. 38.