Емма Стеббінс
Емма Стеббінс | |
---|---|
Народилася |
1 вересня 1815[1][2][3] Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Померла |
25 жовтня 1882 (67 років) Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Поховання | Грін-Вудський цвинтар[4] |
Країна | США |
Діяльність | скульпторка, мисткиня |
Членство | Національна академія дизайну |
Жанр | неокласицизм |
Magnum opus | Bethesda Terrace and Fountaind |
Родичі | Генрі Г. Стеббінс (брат) |
Брати, сестри | Caroline Tiltond і Henry G. Stebbinsd |
У шлюбі з | Шарлотта Кушман |
Емма Стеббінс (1 вересня 1815, Мангеттен, Нью-Йорк — 25 жовтня 1882, Мангеттен, Нью-Йорк) — американська скульпторка та перша жінка, яка отримала публічне художнє замовлення в Нью-Йорку. Найбільше відома своєю роботою «Ангел вод» (1873) — центральною частиною фонтану Бетесда, розташованого на терасі Бетесда в Центральному парку Нью-Йорка.[5][6]
Життєпис[ред. | ред. код]
Ранній життєпис[ред. | ред. код]
Емма Стеббінс народилася 1 вересня 1815 року в Нью-Йорку одніє із дев'яти дітей Джона Л. Стеббінса — багатого банкіра та його дружини Мері Ларгін. Сім'я заохочувала її інтерес до мистецтва.[5][6]
Життя в Римі[ред. | ред. код]
У 1856 році брат Емми, Генрі Г. Стеббінс, заохотив її поїхати до Риму, щоб розвинути свій творчий інтерес до скульптури. У травні того ж року Стеббінс, її молодша сестра Керолайн разом з матір'ю вирушили до Риму, де Емма і Керолайн залишилися надовше. Коли Керолайн вийшла заміж за американського художника Джона Ролліна Тілтона, у 1858 році Емму прийняла до членів товариство емігрантів Гарієт Госмер, також американська скульпторка.[7]
Хосмер познайомила Емму Стеббінс з деякими своїми майбутніми вчителями, включаючи Джона Гібсона та Пола Акерса.[7]
Однією з провідних жінок серед американських емігрантів у Римі була Шарлотта Кушман — відома на той час американська актриса. Після зустрічі зі Стеббінс Кушман особливо зацікавилася її творчістю та посіла чільне місце в її прихильності. Жінки з друзів швидко стали парою, і протягом року зустрічей вони обмінялися неофіційними обітницями та вважали себе одруженими.[5][6]
Як вона робила для інших раніше, Кушман використовувала свій вплив, щоб допомогти отримати гарний гонорар для Емми Стеббінс. Роман Стеббінс та Кушман напружив їхні стосунки з Госмером, який колись був об'єктом прихильності та впливу Шарлотти Кушман.[7]
У вересні 1857 року Стеббінс та Кушман повернулися до США, щоб навести лад у статках Кушман після того, як виявилося, що її бізнес-менеджер розкрадав кошти. Під час акторського туру Шарлотти Кушман Емма Стеббінс залишилася зі своєю родиною в Нью-Йорку. 6 липня Кушман дала свій останній виступ, і пара відпливла з Америки до Англії. Перед поверненням до Риму в листопаді 1858 року подружжя здійснило тур по країнах Європи.[7]
Пізні роки[ред. | ред. код]
Стеббінс та Кушман прожили разом 12 років, перш ніж повернутися до США після того, як у Шарлотти Кушман діагностували рак грудей. Стеббінс припинила заняття скульптурою, щоб доглядати за Кушман аж до її смерті в 1876 році[6][8].
Стеббінс провела майже решту свого життя, пишучи біографію Кушман «Шарлотта Кушман: її листи та спогади про її життя», і померла через 6 років 25 жовтня 1882 року від хвороби легенів на 68-му році життя. Її поховали на Грін-Вудському цвинтарі у Брукліні.[5][8]
Творчість[ред. | ред. код]
Емма Стеббінс був неокласичною скульпторкою, створивши за життя близько двох десятків невеликих мармурових статуй і дві публічні роботи з бронзи. На відміну від більшості своїх сучасників, Стеббінс любила виготовляти менші деталі, вирізьблюючи їх самостійно.[7]
У 1842 році деякі роботи Стеббінс були представлені в Національній академії дизайну в Нью-Йорку. Її також висунули в асоційовані члени групи, яка була відкрита для любителів.[5][7] Однак обрання Емми Стеббінс було зрештою анульовано через невизначене порушення процедури. Її ім'я ніколи не було подано повторно.[7]
У 1847 році Стеббінс подала олійні копії для демонстрації в Пенсільванській академії витончених мистецтв.[6]
Поки Стеббінс жила в Римі, вона завершила ряд статуй, у тому числі «Пожирач лотоса» (1857—1860), яку замовив британський скульптор Джон Гібсон, а також «Промисловість» (1859) та «Комерція» (1859), які були замовлені Чарльзом Хекшером. Промисловість і торгівля були представлені в галереї Goupil & Cie в Нью-Йорку в 1860 році[7].
У 1860 році Емма Стеббінс також завершила бюст Шарлотти Кушман — своєї партнерки протягом усього життя. Пізніше в житті бюст був популярним запитом на копію.[7]
У 1860-х роках Стеббінс завершила Договір Генрі Гудзона з індіанцями (1860), Сандалфоном (1861), Сатаною (1862) і Христофором Колумбом (1867). Христофор Колумб був єдиним витвором мармуру в натуральну величину, створеним Стеббінсом.[7]
Горацій Манн (1865)[ред. | ред. код]
Наприкінці 1861 року Еммі Стеббінс було доручено завершити бронзову статую Горація Манна. Твір мав бути встановлений перед Державним будинком у Бостоні. Уродженка Бостона Шарлотта Кушман занадто зацікавилася цим проєктом і, як вважають, використовувала свої зв'язки, щоб сприяти обранню для автора замовлення саме Емму Стеббінс.[6][8]
Ангел вод (1873)[ред. | ред. код]
Стеббінс найбільше відома своїм Ангелом вод, який стоїть на вершині фонтану Бетесда. Навколо проєкту також ходили численні чутки про кумівство, оскільки брат Стеббінс був головою Комітету зі скульптур, фонтанів і архітектурних споруд Центрального парку. Багато хто вважає, що він вплинув на рішення комітету, щоб надати саме його сестрі замовлення.[5]
Стеббінс була натхненна біблійною історією, в якій ангел наділяє води Віфезди цілющою силою. Це було відсиланням на Кротонський акведук, яким транспортувалася прісна вода в місто, починаючи з 1842 року[5].
Спадщина[ред. | ред. код]
Більшість інформації про життя та діяльність Емми Стеббінс, походить від її сестри, Мері Стеббінс Гарленд. Після смерті Емми саме Гарленд задокументувала роботи своєї сестри в альбомі для записок і дописала неопубліковану біографію «Записки про художнє життя Емми Стеббінс». Альбом містив кілька фотографій робіт Стеббінс в хронологічному порядку, а також світлини із самою Еммою Стеббінс та тих, хто її заохочував, наприклад, Шарлотти Кушман та їх брата Генрі Стеббінса.[5][7]
Angel of the Waters також було знято в багатьох нью-йоркських фільмах, таких як Ангели в Америці (1991), Сам удома 2 (1992), Ельф (2003) та Зачарована (2007).[5]
У червні 2019 року The New York Times написала некролог для Емми Стеббінс у рамках серії «Не помічені». Додано некролог Стеббінс як члена ЛГБТК-спільноти.[5]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Ангел вод (1873) в Центральному парку Нью-Йорка.
-
«Ангел вод» у фонтані Бетесда
-
Промисловість (1859)» та «Комерція (1859)
-
Статуя «Горацій Манн (1865)» біля Капітолію штату Массачусетс.
-
Скульптура Христофора Колумба (1867) на постаменті
-
Христофор Колумб (1867)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ FemBio database
- ↑ Stebbins, Emma // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T081128
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д е ж и к л Overlooked No More: Emma Stebbins, Who Sculpted an Angel of New York. The New York Times (амер.). 29 травня 2019. ISSN 0362-4331. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ а б в г д е Stebbins, Emma | Grove Art. www.oxfordartonline.com (англ.). doi:10.1093/gao/9781884446054.article.T081128. ISBN 978-1-884446-05-4. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Milroy, Elizabeth (1993). The Public Career of Emma Stebbins: Work in Marble. Archives of American Art Journal. 33 (3): 2—12. doi:10.1086/aaa.33.3.1557502. ISSN 0003-9853.
- ↑ а б в Milroy, Elizabeth (1994). The Public Career of Emma Stebbins: Work in Bronze. Archives of American Art Journal. 34 (1): 2—14. doi:10.1086/aaa.34.1.1557673. ISSN 0003-9853.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Емма Стеббінс |
- Емма Стеббінс і «Ангел вод»
- Фонтан Бетесда Емми Стеббінс
- Емма Стеббінс — працювати скульптором
- Повний путівник по Центральному парку Нью-Йорка — фонтан Бетесда.
- Емма Стеббінс, Історія американських жінок
- Офіційний веб-сайт Центрального парку: фонтан «Ангел Вод».
- Внесення Емми Стеббінс до списку імен художників Союзу
- Альбом Емми Стеббінс на мікрофільмі, зібраний її сестрою Мері Стеббінс Гарленд, в Архіві американського мистецтва
- Емма Кушман, портрет у повний зріст, сидить, обличчям праворуч, дивиться на книгу на колінах. Документи Шарлотти С. Кушман, Бібліотека Конгресу
|