Емма Чеська
| Емма Чеська чеськ. Emma Czesk | ||
 чеськ. Emma Czesk | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: | Х ст. | |
| Смерть: |
2 листопада 1006 Мельник | |
| Рід: | Пржемисловичі | |
| Шлюб: | Болеслав II | |
| Діти: | Болеслав III, Яромир і Олдржих | |
Емма Чеська (чеськ. Emma Czesk; нар. не раніше 950 — 1006, Мельник) — княгиня Чехії. До 1002 року жила в Чехії, як дружина, а потім вдова чеського князя Болеслава II, в празьких Градчанах. За часів початку в Чехії смутного часу і загострення боротьби за владу, Емма залишила країну і два роки провела при дворі Східного франкського короля і імператора Священної Римської імперії Генріха II. Протягом останніх двох років життя княгиня прожила в своєму володінні в Мельнику.
Емма, єдина з відомих на ім'я дружин чеського князя Болеслава II, який успадковував трон свого батька Болеслава I в 972 році. Імовірно, князь Болеслав II був неодноразово одружений, можливо також, що він був полігамним. Відомо, що Болеслав ІІ мав чотирьох синів, але хто з них був сином Емми, наразі невідомо. Першою вказує ім'я дружини Болеслава «Чеська хроніка» Козьми Празького — один раз в запису, що відноситься до 998 року і повідомляє про шляхетне походження Емми, іншим разом — за 999 рік і вказує на неї як одну з присутніх осіб при передсмертному зверненні Болеслава II.
Після смерті чоловіка становище Емми в Чехії стало вкрай складним. Болеслав III, який успадкував батьків престол, наказав каструвати свого брата Яромира, інший його брат, Олдржих, ледве уникнув смерті при замаху на нього. Емма була змушена втікати з двома молодшими синами в Регенсбург, шукати захисту при дворі короля Німеччини, майбутнього імператора Генріха II. Однак незабаром Болеслав III був позбавлений влади. У 1002—1004 роках в Чехії тривали міжусобиці.
У січні 1003 року вельможі Чехії закликали членів князівської родини повернутися до Праги, а Яромиру — зайняти трон Пржемисловичів. Однак через кілька днів після повернення Емми і Яромира в Чехію вторглися війська польського короля Болеслава І Хороброго і Емма знову повернулася до Баварії. Лише в 1004 році, за допомогою німецьких військ, Яромиру вдалося увійти до Праги. Тоді повернулася, вже остаточно, до Чехії і Емма. Вона оселилася в замку Мельник, який був, мабуть, переданий їй за заповітом Болеславом II. У більш пізні часи Мельник також залишався «вдовиним володінням» чеських княгинь і королев. Найстаршою будівлею в цьому місті є соборна церква св. Петра, зведена близько 1000 року, тобто за часів княгині Емми.
У 1006 року княгиня Емма померла від лихоманки. Гробниця її не збереглася, можливо вона знаходиться під ранніми похованнями чеських князів в Градчанах.
- Die Chronik der Böhmen des Cosmas von Prag. Hg. Bertold Bretholz, Berlin, Weidmannsche Buchhandlung, 1923. Monumenta Germaniae Historica, MGH SS Rer. Germ. N. S. digitale Ausgabe
- Gerhardi Vita Sancti Oudalrici Episcopi. Hg. Georg Waitz, Monumenta Germaniae Historica, MGH SS 4, S. Hannover 1841, S. 377—428 digitale Ausgabe[недоступне посилання з Июль 2019]
- Gumpoldi Vita Vencezlavi ducis Bohemiae. Hg. Georg Heinrich Pertz, Monumenta Germaniae Historica, MGH SS 4, Hannover 1841, S. 211—223. digitale Ausgabe[недоступне посилання з Июль 2019]
- Thietmar von Merseburg: Chronik. Hg. Robert Holtzmann. Unveränd. Nachdr. der Ausg. Berlin, 1935. München: Monumenta Germaniae Historica 1980. (Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. 6, Scriptores rerum Germanicarum, Nova Series ; 9) digitale Ausgabe [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Jarmila Hásková: Emma Regina in numismatic and historical sources. In: Actes du 9ème Congrès international de numismatique. Berne 1979
- Peter Hilsch: Zur Rolle von Herrscherinnen: Emma Regina in Frankreich und in Böhmen. In: Westmitteleuropa Ostmitteleuropa. Vergleiche und Beziehungen. München 1992, S. 81-89. Digitale Ausgabe(gekürzt) [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Eduard Hlawitschka: Herzogin Hemma von Böhmen (gest. 1005/1006): — war sie eine burgundische oder eine englische Königstochter oder identisch mit Königin Hemma von Frankreich? In: Vorträge und Abhandlungen aus geisteswissenschaftlichen Bereichen / Hrsg. v. Friedrich Prinz. Düsseldorf 1996 (Schriften der Sudetendeutschen Akademie der Wissenschaften und Künste; 17), S. 67-98.
- Zdeněk Petráň: První české mince. Set out, Praha 1998
- Luboš Polanský: Spory o původ české kněžny Emmy. In: Přemyslovský stát kolem roku 1000 : na pamět knížete Boleslava II. (- 7. února 999). Praha, Nakl. Lidové Noviny, 2000. ISBN 80-7106-272-3
- Dušan Třeštík: Počátky Přemyslovců. Nakladatelství lidové noviny, 1998, ISBN 80-7106-138-7
- Dušan Třeštík: Ještě ke královně Emmě. In: Od knížat ke králům. Sborník u příležitosti 60. narozenin Josefa Žemličky. Lidové Noviny, Praha 2007, S. 23-37. ISBN 978-80-7106-896-9
- Tomáš Velímský: Iluminace Wolfenbüttelského rukopisu. In: Od knížat ke králům. Sborník u příležitosti 60. narozenin Josefa Žemličky. Lidové Noviny, Praha 2007
|
