Перейти до вмісту

Ерайвайокутль

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ерайфайокутль
Вид на Ерайфайокутль, що показує його ширину
Вид на Ерайфайокутль, що показує його ширину
Вид на Ерайфайокутль, що показує його ширину
64°00′ пн. ш. 16°39′ зх. д. / 64.000° пн. ш. 16.650° зх. д. / 64.000; -16.650
Типстратовулкан
Країна Ісландія
Місце знаходженняІсландія
ГориСерединно-Атлантичний хребет
Висота2 109,6 м.н.м. (пік Хванадальсхнукюр)[1]
ВікПлейстоцен
Останнє виверження1727–1728
Ідентифікатори і зовнішні посилання
374010
Ерайфайокутль. Карта розташування: Ісландія
Ерайфайокутль
Ерайфайокутль

Мапа
CMNS: Ерайвайокутль у Вікісховищі

Ерайфайокутль (ісл. Öræfajökull) — це покритий кригою стратовулкан у південно-східній Ісландії, на південному краю льодовика Ватнайокутль. Він нависає над Кільцевою дорогою між поселеннями Гепн та Вік і Мірдал. Це найбільший діючий вулкан у країні, а на північно-західному ободі кратера на вершині знаходиться пік Хванадальсхнукюр (2 109,6 м.н.м.) — найвищий пік Ісландії. Географічно, Ерайфайокутль вважається частиною Ватнайокутль, а територія, покрита льодовиком, належить до Національного парку Ватнайокутль.

Історія вивержень

[ред. | ред. код]

В історичні часи Ерайфайокутль вивергався двічі. В 1362 році виверження було вибухове і було викинуто величезні обсяги тефри. Район Літла-Герад (ісл. Litla-Hérað) був знищений потопом та падінням тефри. Лише більш ніж через сорок років люди знову почали заселяти цю територію, яка стала відома як Ерайфі, що ісландською буквально означає земля без гавані, але стало означати пустеля. Виверження 1727—1728 було меншим, однак потопи спричинили три жертви.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Дорога на Ерайфайокутль, під'їзд з заходу, листопад 2007 року. Видно два язика льодовиків: Skaftafellsjökull (зліва) та Svínafellsjökull (справа).