Ервін Раух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ервін Раух
Народився 19 жовтня 1889(1889-10-19)
Берлін, Німецька імперія
Помер 26 лютого 1969(1969-02-26) (79 років)
Кірхенламіц, Вунзідель, Верхня Франконія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Дем'янський щит
Дем'янський щит

Ервін Фріц Раух (нім. Erwin Fritz Rauch; 19 жовтня 1889, Берлін26 лютого 1969, Кірхенламіц) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Син фабриканта Карла Ернста Рауха і його дружини Елізабет, уродженої Доннер. 15 вересня 1908 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. В грудні 1920 року звільнений у відставку. 1 травня 1934 року повернувся в армію. З 2 листопада 1938 року — командир 2-го, з 15 жовтня 1940 року — 422-го піхотного полку, з 6 серпня 1941 по 17 жовтня 1943 і з 1 листопада 1943 по 15 січня 1944 року — 123-ї, з 1 лютого 1944 року — 343-ї піхотної дивізії. 18 вересня 1944 року взятий в полон американськими військами після битви за Брест. 5 червня 1947 року звільнений.

Сім'я[ред. | ред. код]

18 жовтня 1917 року одружився з Ерною Зебоде. В них народились 2 сини (1920 і 1921). Один з синів, Вольфганг Раух, служив під командуванням батька як командир 3-ї роти 418-го піхотного полку 123-ї піхотної дивізії. 4 березня 1941 року пара розлучилась.

Вдруге одружився з Інгеборг Прель, сестрою Ільзи Гесс. Вони були поховані на сімейній ділянці Гессів у Вунзіделі. 20 липня 2011 року могила була ліквідована.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]