Перейти до вмісту

Ернест Денгофф (воєвода)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ернест Денгофф
Народивсябл. 1636
Помер1693(1693)
КраїнаНімеччина
 Велике князівство Литовське
Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьнімець
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулграф Священної Римської імперії
Посадавоєвода мальборкський
Військове званнягенерал Редагувати інформацію у Вікіданих
Термін1685—1693 роки
ПопередникЯнн Францішек Белінський
НаступникВладислав Лоз
Конфесіякальвінізм
католицтво
РідДенгоффи
БатькоЕрнест Магнус Денгофф
МатиКатерина фон Дона
Брати, сестриГерард Денгофф (підстолій литовський) і Фрідріх фон Денгофф Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСофія Анна Олесницька
Консттанція Слушка
Діти1 донька
Герб
Герб

Ернест Денгофф (* Ernest Denhoff, бл. 1636 — 1693) — державний і військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з німецького шляхетського роду Денгоффів власного гербу. Третій син Ернеста Магнуса Денгоффа, воєводи перновського, і Катерини фон Дона. Народився близько 1636 року. В доволі молодому віці долучився до війни з Військом Запорізьким, ймовірно у 1650 або 1651 році. У 1650—1660-х роках відзначився у військах зі Швецією та Московським царством.

У 1666 році призначається полковником піхотної гвардії королівської. У 1670 році вперше обирається до сейму. Того ж року отримав чин генерал-майора коронних військ. 1671 року брав участь у бойових діях проти Петра Дорошенка, гетьмана Правобережної України.

У 1672 році вдруге стає депутатом сейму. Того ж року долучився до коронних військ у війні з Османською імперією, що тривала до 1676 року. Водночас 1672 року долучився до Щебрешинської конфедерації на чолі з Яном Собеським, що виступала проти короля. У 1676 році Ернест Денгофф призначається ловчим великим литовським.

Перейшов з кальвінізму до католицтва. Оженився з представницею шляхетного роду Олесницьких. У 1683 році стає каштеляном Вільно (до 1685 року). 1683 року отримує посаду коменданта Кракова та чин генерал-лейтенант коронних військ. Відзначився на чолі пізотної бригади у Віденській битві того ж року. 1685 року призначається воєводою мальборкським. 1686 року після пологів помирає дружина Ернеста Денгоффа. Невдовзі він одружується вдруге. 1687 року стає охмістром двору королеви Марії Казимири.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Софія Анна, донька Станіслава Олесницького, старости радзеювського.

Діти:

2. Дружина — Констанція, донька Богуслава Єжи Слушки, піскарбія надвірного литовського

дітей не було

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Neue Folge. Vittorio Klostermann, Frankfurt/Main 2002, Band XX, ISBN 978-3-465-03166-6, Tafel 117B
  • В. Пазднякоў. Дэнгафы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2005. −688 с.: іл. С. 613. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)