Гофмейстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Табель про ранги

Гофмейстер (нім. Hofmeister) — в середньовічній Німеччині, домашній вчитель, придворна посада до ХІХ ст. після — почесний титул; у царській Росії — придворний урядовець, згодом почесний придворний чин III класу.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Спочатку гофмейстер — придворний урядовець, що відав канцелярією, касою тощо, згодом почесний придворний чин III класу в Табелі про ранги[1]. Чин введений у 1722 році[2]. Скасований 8 листопада 1917 року Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом, (рішення про знищення станів і цивільних чинів)[3].

Гофмейстери управляли палацовим господарством і штатом придворних, відали придворним церемоніалом, підпорядковувався обер-гофмейстеру. При німецьких княжих дворах гофмейстер — голова палацового суду і ради при князі, намісник князя у справах управління.

У Німеччині з часів середньовіччя і до 19-го століття словом гофмейстер (від латинського magister — praefectus curiae) називали домашнього вчителя, який відповідав також поза області школи за обслуговування своїх вихованців. Званню полковника відповідав чин гофмейстера, як одного з перших придворних службовців німецьких імператорів і королів (лінія королівського домашнього господарства і служба навколо приватної особи монарха). Такі службовці значилися також в інших княжих дворах, а також при менших монархах. Чин гофмейстера поступово набував державну значимість, досягаючи в німецьких княжих дворах майже ефективності міністра двору і кабінетного міністра. Також, чин старшого гофмейстера в Німеччині був у монастирських економічних службовців, які забезпечували світське ведення справ як помічники абата.

Звання гофмейстера з'явилося ще в Іспанії. Знаменитий художник XVII століття Дієго Веласкес був гофмейстером при дворі Філіпа IV Великого в середині 1630-х років.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шепелев Л.Є. Відмінені історією чини, звання і титули у складі імперії. – Л. «Наука», 1977. 138(рос.)
  • Архипова Т.Г., Румянцева М. Ф., Сенін О.С. Історія державної служби у Росії XVIII-XX століття. – М., «Сучасник», 1999. 129(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]