Еро Салмелайнен
Еро Салмелайнен | |
---|---|
Псевдо | Eero Salmelainen |
Народився | 17 квітня 1830[1] Ійсалмі, Північна Савонія, Savolax and Karelia Countyd, Фінляндія[1] |
Помер | 1867[1] Куопіо, Куопіоська губернія, Російська імперія[1] |
Країна | Велике князівство Фінляндське |
Діяльність | письменник, журналіст, перекладач |
Галузь | творче та професійне письмоd[1], folk poetryd[1], журналістика[1] і переклад[1] |
Знання мов | фінська[1] |
Е́ро Са́лмела́йнен (також Ее́ро фін. Eero Salmelainen; справжнє ім'я Е́рік Ру́дбек / Erik Rudbeck; *17 квітня 1830, Ійсалмі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія, тепер Фінляндія — 29 червня 1867, Куопіо, там же) — фінський фольклорист, письменник, журналіст і перекладач.
Батьками Еріка Рудбека були Андерс Рудбек (Anders Rudbäck; пом. 1835), писар парафії Ійсалмі, та Марія Софія Кронс (Maria Sofia Crohns).
Він відвідував старшу початкову школу Куопіо в 1840-1846 роках, а потім середню школу Куопіо, яку закінчив у 1849 році.
Після смерті російського імператора Миколи I Рудбек виголосив промову на похоронах, яка стала історичною, власне першою фінською мовою в стінах Гельсінського університету (згодом її було надруковано).
Е. Рудбек отримав ступінь бакалавра філософії в 1856 році і ступінь магістра в 1857 році.
Ще за студенства, у 1850 році, він здійснив подорож разом з приятелем Альбіном Ротманом задля збирання фінської народної поезії, і тоді ж захопився збиранням і дослідженням фінських народних казок.
Коли дисертація Рудбека «Про фінську народну поезію у зв'язній оповідній формі» (швед. Om Finnarnes Folkdikt i obunden berättande form, 1857), яка розглядала наративну форму фінської народної поезії, була відхилена через проблеми з форматом, він виїхав з Гельсінок до Куопіо, де працював учителем у міських середній та жіночій гімназіях, разом з тим продовжуючи редагувати свої збірки народних казок.
Останні роки життя Рудбек страждав від алкогольної залежності.
Монумент на честь Еро Салмелайнена під назвою Köyhän nauris був встановлений в селі Кірма, передсілку Ійсалмі. Могила фольклориста розташована на старому кладовищі Куопіо.
Еро Салмелайнен відомий і першу чергу як записувач і упорядник фінських і карельських народних казок, що стали золотим фондом фіно-угорської традиції.
Magnum opus автора по праву вважається публікована протягом 1852-66 років праця «Казки та легенди фінського народу» (швед. Suomen kansa satuja ja tarinita; нове ілюстроване та виправлене видання 1920), і інтерес до цього фундаментального зібрання є незгасним.[2]
- під справжнім ім'ям Ерік Рудбек
- Скорботна промова Його Високості в пам'ять Його Імператорської Величності Миколи Першого від імені Фінляндського університету 28 квітня 1855 року виголосив Ерік Рудбек, студент історичного мовознавства (фін. Suru-Puhe, jonka Korkeasti-Wainajan Hänen Keisarillisen Majesteettinsa ensimmäisen Nikolain muistohon Suomen Yli-opiston puolesta 28 päivänä Huhtikuussa 1855 lausui Erik Rudbeck, Historiallis-kielitieteellinen oppilas), Helsingissä, J. C. Frenkelin kirjapainossa)
- під авторським іменем Еро Салмелайнен
- Dankbare Fuchs und andere finnische Volksmärchen nach Eero Salmelainen
- Finska folksagor
- Ilvola : kokoelma suomalaisia eläinsatuja
- Pääskyisen pakinat kertomia kiehkurainen : suomen kieltä oppivaisten hyödyksi
- Pyhä hauta eli kristittyin sotaretket Palestiinan maahan Vapahtajan haudan pelastamiseksi 1861
- Ruhtinas ja metsävartia (1862)
- Suomalaisia eläinsatuja
- Suomen kansan satuja ja tarinoita
- Vähäinen sana-kirja etenki Pääskyisen pakinoihin (1861)
- Безкоштовні електронні книги Еро Салмелайнена (Ерік Рудбек) від Project Lönnrot і Project Gutenberg
- Kotivuori, Yrjö: Eero Salmelainen. Ylioppilasmatrikkeli 1640–1852. Helsingin yliopiston verkkojulkaisu 2005.
- Klaus Castren: Rudbäck-suku Genos 60(1989) Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Parkkinen.org: Eero Salmelainen