Ефект Оже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схематична діаграма Оже-процесу

Ефект Оже - явище втрати атомом ще одного електрона при вибиванні електрона із внутрішньої оболонки.

Природа явища[ред.ред. код]

Атом може втратити електрон на одній із внутрішніх електронних оболонок при поглинанні рентгенівських променів. Незаповнений стан внутрішньої оболонки атома незабаром заповнюється електроном, який переходить із однієї із зовнішніх оболонок. При такому переході вивільняється енергія. Здебільшого вивільнена енергія забирається фотоном, проте існує також можливість, що частина цієї енергії передається одному із електронів зовнішніх оболонок. Цієї енергії достаньо для того, щоб електрон, який її отримав вилетів із атома. Такий процес називається оже-процесом, а другий електрон, який покидає атом, називається оже-електроном.

Використання[ред.ред. код]

Енергетичний спект оже-електронів характеристичний для атомів хімічних елементів. Тому ефект Оже лежить в основі одного з методів мікроаналізу - методу оже-спектроскопії.

Історія відкриття[ред.ред. код]

Ефект Оже був відкритий в 1925 році П'єром Оже і, незалежно, Лізою Майтнер в 1923 році.

У 1925 французький фізик П'єр Віктор Оже вивчав процеси виникнення електронів при поглинанні жорсткого рентгенівського випромінювання атомами криптону. Фотографуючи треки електронів у камері Вільсона, П'єр Оже звернув увагу, що іноді з однієї точки виходять сліди не одного, а двох електронів. Це явище назвали Оже-ефектом.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа. 


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.