Ехокардіографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ехокардіограма. Зображення показує 4 камери серця.

Ехокардіографі́я — неінвазивний метод дослідження серця та магістральних судин за допомогою ультразвуку. Дозволяє візуалізувати анатомічні особливості та оцінити функцію серця та магістральних судин. У медицині застосовують ультразвук (УЗ) частотою 1-1,5 МГц.

Трансторакальна ехокардіографія[ред. | ред. код]

Трансезофагеальна ехокардіографія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]