Жан-Батист Таверньє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-Батист Таверньє
фр. Jean-Baptiste Tavernier
Народився 1605[2][3][…]
Париж, Королівство Франція
Помер 1689[1][2][…]
Москва, Московське царство
Поховання Москва
Країна  Франція
Діяльність мандрівник-дослідник, торговець, письменник, продавець
Знання мов французька[2][5]
Батько Gabriel Tavernier (II)d[6]
Родичі Melchior Tavernier (I)d[6]
Брати, сестри Мельхіор Таверньє[6]
Таверньє у східному вбранні на портреті роботи Ларжильєра

Жан-Батист Таверньє (Jean-Baptiste Tavernier; 16051689) — французький купець, який тримав у своїх руках європейську торгівлю діамантами з Індією.

Життєпис[ред. | ред. код]

У торговельних справах зробив п'ять подорожей в Індію, подолавши на своєму шляху більш 240 000 км.

Таверньє народився в Парижі в родині торговців-протестантів з Антверпена. До 16 років він уже об'їхав у торговельних справах прилеглі до Франції країни. На службі у імператорського намісника Угорщини, юний Таверньє був присутній при бойових діях проти турків. Потім перебував на службі в мантуанських герцогів з дому Гонзага.

В 1630 задумав побачити Схід, для чого в компанії трьох місіонерів відплив убік Стамбула. Він проїхав через Ерзурум і Баку до Ісфахана, звідки повернувся через Багдад і Алеппо у Париж (в 1633). Після повернення, ймовірно, пішов на службу до Гастона Орлеанського.

У вересні 1638 р. Таверньє знову вирушив на Схід. Досягнувши Персії, він поїхав далі на схід в Індію, де відвідав двір Шах Джахана в Агрі і знамениту своїми алмазними копальнями Голконду. Таверньє скуповував у місцевих князів діаманти для того, щоб перепродати їх зі значним прибутком у Європі. Саме він привіз у Європу знаменитий французький блакитний діамант.

Згодом він чотири рази навідувався в Індію з метою скупки дорогоцінних каменів: в 1651–55, 1657–62, 1664–68 рр. Найбільш відома з цих подорожей друга, під час якої він досяг берегів Яви, а в Європу повернувся, обігнувши мис Доброї Надії. Його торговельними партнерами в цей період були голландці.

Торговельно-посередницька діяльність Таверньє була досить прибуткова. Він був представлений Людовику XIV, отримав дворянський сан і на зібрані кошти придбав титул барона. Після одруження на дочці паризького ювеліра, Таверньє полишив мандрівки і взявся за написання мемуарів, що містять, крім іншого, опис Японії і В'єтнаму за спогадами брата й інших мандрівників.

Наприкінці життя 83-літній торговець, із причин, які дотепер викликають спори істориків, виїхав з Парижа в Копенгаген з наміром звідти проїхати до Персії. Він помер, проїжджаючи через Москву, де, очевидно, й був похований.

Під впливом розповідей Таверньє та його книги з описом індійських алмазів видатний дрезденський золотар Йоганн Дінглінгер створив свій неперевершений шедевр — мініатюру «Королівський двір у Делі в день народження Великого Могола Аурангзеба».

Оцифровані книги Таверньє[ред. | ред. код]

Італійська карта (1682 р.), в якій є посилання на Таверньє

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]