Жан Бергоньє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Бергоньє
фр. Jean Bergonié
Ім'я при народженні фр. Jean-Alban Bergonié
Народився 7 жовтня 1857(1857-10-07)[4][5][…]
Кассней
Помер 2 січня 1925(1925-01-02)[1][2][…] (67 років)
Поховання Chartreuse Cemeteryd
Країна  Франція
Діяльність лікар, онколог, есперантист, редактор, викладач університету
Alma mater медичний коледжd
Знання мов есперанто і французька[6]
Учасник Перша світова війна
Членство Паризька медична академія
Magnum opus Радіобіологія і Institut Bergoniéd
Автограф
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону

Жан Бергоньє (фр. Jean Bergonié; 7 жовтня 1857 — 2 січня 1925) — французький лікар, фізіотерапевт, радіолог. Заклав основи фізіотерапії та рентгенології у Франції. Першим встановив залежність між деякими властивостями клітин живого організму і їх чутливістю до іонізуючого випромінювання. Це відкриття увійшло в аннали медицини в 1906 році під назвою «закон Бергоньє-Трибондо» (дослідження проводилося спільно з іншим вченим L. Tribondeau). Відповідно до даного закону, клітини тим чутливіші до опромінення, чим швидше вони розмножуються, чим триваліше у них фаза мітозу і чим менше вони диференційовані. Але пізніше формулювання були дещо змінена. Також Жан Бергоньє запропонував використовувати метод гальванізації для лікування невриту лицьового нерва, невралгії трійчастого нерва. З цією метою він рекомендував використовувати електроди з трьома відростками, розташованими у формі літери «Е» (маска Бергоньє), або двома відростками (напівмаска). Є засновником Інституту фізіотерапії в Бордо (1897).

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]