Жан Бурідан
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Жан Бурідан | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jean Buridan | ||||
.jpg) | ||||
| Народження |
бл. 1300 Бетюн | |||
| Смерть |
бл. 1358 Париж, Іль-де-Франс | |||
| Громадянство (підданство) |
 Франція | |||
| Знання мов |
| |||
| Ім'я при народженні |
лат. Joannes Buridanus фр. Jean Buridan[1] | |||
| Діяльність |
| |||
| Викладав | Паризький університет | |||
| Школа / Традиція | середньовічний номіналізм | |||
| Вплинув | Альберт Саксонський[en] | |||
| Alma mater | Паризький університет | |||
| Літературний напрям | номіналізм і логіка | |||
| Зазнав впливу |
| |||
| Вчителі | Вільям Оккам | |||
| Відомі студенти | Albertus de Saxoniad | |||
| Історичний період | середні віки | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
|
| ||||
 Жан Бурідан у Вікісховищі | ||||
Жан Буріда́н (фр. Jean Buridan, лат. Joannes Buridanus; бл. 1300, Бетюн — бл. 1358) — французький філософ, представник середньовічного номіналізму.
З біографії[ред. | ред. код]
Навчався у Сорбонні у Вільяма Оккама. З 1328 року викладав там само. Був учителем Альберта Саксонського[en].
Особистість Бурідана оточена легендами, серед яких — зв'язок з Жанною Наваррською, дружиною короля Франції Філіпа IV Красивого і засновницею Наваррського колежу.
Бурідан також відомий відвідуванням гори Ванту та висловом про «буриданового віслюка».
Твори[ред. | ред. код]
Латинськомовні твори[ред. | ред. код]
- Коментарі Арістотеля :
- Summula de dialectica, Paris, 1487, in-folio
- Compendium Logicae, Венеція, 1487, in-folio
- Sophismata, in-8°
- Quaestiones in X libros Ethicorum Aristotelis (Paris. 1489, in-fol., et Oxford, 1637, in-4) ; перевидання паризького видання 1513, Франкфурт 1968
- Quaestiones in VIll libros Physicorum Aristotelis, in libros de Physica et in parva naturalia, Paris, 1516, in-4° ; перевидання паризького видання 1509, Франкфурт, 1964
- In Aristotelis Metaphysica (Метафізика), Paris, 1516-1518, in-folio.
Переклади сучасною французькою[ред. | ред. код]
- Questions sur l'Art ancien. (Isagoge, Traité des Catégories, Traité de l'Interprétation), Longueuil, Presses philosophiques 2009.
- Le Traité des conséquences, suivi du Traité sur les propositions, Longueuil, Presses philosophiques, 2002.
- Commentaire et Questions sur le Traité de l'âme, Longueuil, Presses philosophiques, 2004.
- Sophismes, Paris, Vrin, 1993.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Буридан, Жан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Gyula Klima, John Buridan New York, Oxford University Press, 2008.
- Marcello Landi, Un contributo allo studio della scienza nel Medio Evo. Il trattato Il cielo e il mondo di Giovanni Buridano e un confronto con alcune posizioni di Tommaso d'Aquino, in Divus Thomas 110/2, 2007, p.|151-85.
- Thijssen, J. M. M. H., and Jack Zupko (ed.) The Metaphysics and Natural Philosophy of John Buridan, Leyde, Brill, 2001.
- Zupko, Jack (2003) John Buridan. Portrait of a Fourteenth-Century Arts Master. Notre Dame, Indiana: University of Notre Dame Press. (p.258, 400n71)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Франції до 1539 року, коли було видано Ордонанс Вілле-Котре, офіційною мовою була латина, французька мова не мала певного статусу
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- ↑ CONOR.Sl
Посилання[ред. | ред. код]
- Буридан, Жан. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |