Жан Бурідан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жан Бурідан
фр. Jean Buridan
Народження бл. 1300
Бетюн
Смерть бл. 1358
Париж
Громадянство (підданство) Bannière de France style 1500.svg Франція
Знання мов
  • латина[2][3]
  • Ім'я при народженні лат. Joannes Buridanus
    фр. Jean Buridan[1]
    Діяльність
  • богослов, професор, логік, клерик, письменник
  • Викладав Паризький університет
    Школа / Традиція середньовічний номіналізм
    Вплинув Альберт Саксонський[en]
    Alma mater Паризький університет
    Літературний напрям номіналізм і логіка
    Зазнав впливу
  • Вільям Оккам і Арістотель
  • Вчителі Вільям Оккам
    Відомі студенти Albertus de Saxoniad
    Історичний період середні віки
    Конфесія католицька церква

    Жан Буріда́н (фр. Jean Buridan, лат. Joannes Buridanus; бл. 1300, Бетюн — бл. 1358) — французький філософ, представник середньовічного номіналізму.

    З біографії[ред. | ред. код]

    Навчався у Сорбонні у Вільяма Оккама. З 1328 року викладав там само. Був учителем Альберта Саксонського[en].

    Особистість Бурідана оточена легендами, серед яких — зв'язок з Жанною Наваррською, дружиною короля Франції Філіпа IV Красивого і засновницею Наваррського колежу.

    Бурідан також відомий відвідуванням гори Ванту та висловом про «буриданового віслюка».

    Твори[ред. | ред. код]

    Латинськомовні твори[ред. | ред. код]

    • Коментарі Арістотеля :
      • Summula de dialectica, Paris, 1487, in-folio
      • Compendium Logicae, Венеція, 1487, in-folio
      • Sophismata, in-8°
      • Quaestiones in X libros Ethicorum Aristotelis (Paris. 1489, in-fol., et Oxford, 1637, in-4) ; перевидання паризького видання 1513, Франкфурт 1968
      • Quaestiones in VIll libros Physicorum Aristotelis, in libros de Physica et in parva naturalia, Paris, 1516, in-4° ; перевидання паризького видання 1509, Франкфурт, 1964
      • In Aristotelis Metaphysica (Метафізика), Paris, 1516-1518, in-folio.

    Переклади сучасною французькою[ред. | ред. код]

    • Questions sur l'Art ancien. (Isagoge, Traité des Catégories, Traité de l'Interprétation), Longueuil, Presses philosophiques 2009.
    • Le Traité des conséquences, suivi du Traité sur les propositions, Longueuil, Presses philosophiques, 2002.
    • Commentaire et Questions sur le Traité de l'âme, Longueuil, Presses philosophiques, 2004.
    • Sophismes, Paris, Vrin, 1993.

    Див. також[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. У Франції до 1539 року, коли було видано Ордонанс Вілле-Котре, офіційною мовою була латина, французька мова не мала певного статусу
    2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. Mirabile: Digital Archives for Medieval CultureSISMEL – Edizioni del Galluzzo.

    Посилання[ред. | ред. код]