Жан IV Орлеанський
| Жан IV Орлеанський | |
|---|---|
| фр. Jean d'Orléans фр. Jean Charles Pierre Marie d´Orléans | |
 | |
| Народився | 19 травня 1965[1][2] (59 років) Булонь-Біянкур |
| Країна | .svg){kind=small} Франція Німеччина |
| Діяльність | аристократ, фінансовий консалтинг, мандрівник |
| Галузь | financial counselingd[3], банківська справа[3] і мандри[d][3] |
| Знання мов | французька[4][3] |
| Титул | Список графів Паризьких |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Орлеанський дім |
| Батько | Арні VIId[2] |
| Мати | Duchess Marie Thérèse of Württembergd[2] |
| Брати, сестри | Марія Ліхтенштейнськаd, Француа Орлеанськийd, Бланше Орлеанськаd і Евд Орлеанськийd |
| У шлюбі з | Princess Philomena d'Orléansd |
| Діти | Гастон Орлеанський[d][2], Антонієта Леопольдінаd[2], Луїза-Маргаритаd[2], Жозеф Гарбріельd[2] і Жасінта Елізабет-Шарлоттаd[2] |
| Нагороди |  |
| Сайт | comtedeparis.com |
 | |
Жан IV Орлеа́нський або Жан-Карло П'єр Марі Орлеанський (19 травня 1965) — голова Орлеанського королівського дому з Бурбонської династії. Претендент на трон Франції під ім'ям Жан IV з 21 січня 2019 року. Після смерті свого старшого брата Франсуа Орлеанського став найстаршим в Орлеанському домі.
Також має титул графа Парижу та герцога Орлеанського.
Другий син Анрі VII, орлеанського претендента на трон Франції та графа Паризького й герцогині Марії Терези Вюртембергської. Його дід по лінії батька — Анрі (Генріх) Орлеанський, граф Паризький — Анрі VI (1908—1999). Дід по лінії матері Філіп Альберт, герцог Вюртембергський — претендент на трон Вюртемберга як Філіп II (1893—1975).
27 вересня 1987 року Жан Орлеанський отримав від свого діда Генріха VI титул герцога де Вандома. У нього був старший брат Франсуа, граф де Клермон, який так само, як і їхня сестра Бланш, мадемуазель де Валуа, страждав на токсоплазмоз.
Глава Орлеанського королівського дому з 21 січня 2019 року, після смерті батька Генріха Орлеанського (1933—2019), претендент на французький престол під ім'ям Жан IV від партії орлеаністів. Його спадкоємцем із титулом Його королівської високості дофіна Франції є його старший син, принц Гастон Орлеанський (нар. 2009).
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #139739270 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Jean de France, Un prince français, entretiens avec Fabrice Madouas, Paris, Pygmalion, 2009.
- Cercle Vauban, Une espérance pour la France: la Monarchie, préface de S.A.R. le prince Jean de France, duc de Vendôme, Paris, Regalia éditions, 2014.
Претенденти на трон Франції з 1792 | ||
|---|---|---|
| Монархи у вигнанні (1792—1815) |  .svg)  | |
| Претенденти з 1830 по теперішній час (династія Бурбонів) | ||
| Претенденти з 1848 по теперішній час (Орлеанська гілка Бурбонів) | 1848 Луї-Філіпп I 1850 Луї-Філіпп II 1894 Філіпп VIII 1926 Жан ІІІ 1940 Анрі VI 1999 Анрі VII 2019 Жан IV | |
| Претенденти з 1814 по теперішній час (династія Бонапартів) | 1814 1815 Наполеон I Бонапарт 1821 Наполеон II 1832 Жозеф Бонапарт 1844 Людовик I Бонапарт 1846 Наполеон III Бонапарт 1873 Наполеон IV 1879 Наполеон V 1926 Наполеон VI 1997 Наполеон VII | |
| Претенденти (інші гілки династії Бонапартів)[en] (1832—1924) | 1832 Люсьєн Бонапарт 1840 Шарль Люсьєн Бонапарт 1857 Джозеф Люсьєн Бонапарт 1865 Люсьєн Жозеф Луї Бонапарт 1895 Чарльз Грегуар Жак Пилип Бонапарт 1899 Роланд Бонапарт 1924 | |