Людовик I Бонапарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людовик I Бонапарт
італ. Luigi Buonaparte
фр. Louis Bonaparte
LouisBonaparte Holland.jpg
Народився 2 вересня 1778(1778-09-02)[1][2]
Аяччо, Корсика, Королівство Франція
Помер 25 липня 1846(1846-07-25)[1][2] (67 років)
Ліворно, Тоскана
·інсульт
Поховання
Громадянство Франція Франція
Національність італієць
Діяльність дипломат, політик, офіцер, військовослужбовець
Володіє мовами французька
Посада посол, член Охоронного сенату[d] і пер Франції[d]
Конфесія Римо-католицька церква
Рід Бонапарти
Батько Карло Буонапарте[d]
Мати Летиція Рамоліно
Брати, сестри
У шлюбі з Гортензія Богарне
Діти Наполеон III Бонапарт, Людовик II Голландський і Napoleon Charles Bonaparte[d]
Нагороди

Людовик (Луї, Луїджі) Бонапарт (італ. Luigi Buonaparte, фр. Louis Bonaparte; (2 вересня 1778, Аяччо, Корсика, Королівство Франція — 25 липня 1846, Ліворно, Тоскана) — один з братів Наполеона I, батько Наполеона III.

Життєпис[ред. | ред. код]

Наполеон слідкував за його освітою і домігся, щоб його прийняли до військової школи в Шалоні. Луї брав участь у Італійській кампанії Наполеона та Єгипетському поході.

Наполеон І, захопивши Республіку Об'єднаних провінцій, створив на її території васальне Нідерландське королівство, а його правителем призначив свого брата Луї (5 червня 1806).

Ще в молодості переніс венеричне захворювання та тому мав погане здоров'я (мав важку форму артриту). Але після отримання влади проявив неабияку самостійність, він хотів, щоб його називали на нідерландську манеру Лодевейком, став брати уроки нідерландської мови, близько до серця прийняв біди нідерландського народу.

Людовик скасував смертну кару, вивів частину французьких військ, закривав очі на контрабандистів, що, незважаючи на блокаду Британії, і далі проводили свої справи. Але така політика брата не сподобалась Наполеону і він примусив Людовика зректися влади на користь свого сина Людовика ІІ, але пробув останній а Нідерландах недовго.

Решту життя Людовик прожив у місті Ліворно в Італії.

Сім'я[ред. | ред. код]

4 січня 1802 одружився на Гортензії Богарне, падчерці Наполеона. Одружився він на ній під тиском Наполеона і тому після втрати трону Нідерландів розлучився.

Сини[ред. | ред. код]

  • Наполеон Луї Шарль (1802—1807).
  • Наполеон Луї (1804—1831) — король Нідерландів Людовик II, носив також титул великого герцога Клеве-Бергського.
  • Шарль Луї Наполеон (1808—1873) — став президентом Французької республіки, а потім — імператором під ім'ям Наполеона III.

Згодом у Гортензії народився ще одна (позашлюбна) дитина — Шарль де Морні. Вірогідно, і Наполеон III міг бути сином не Людовика Бонапарта.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]