Людовик I Бонапарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людовик I Бонапарт
фр. Louis Bonaparte
LouisBonaparte Holland.jpg
Народився 2 вересня 1778(1778-09-02)[1][2][…]
Аяччо
Помер 25 липня 1846(1846-07-25)[1][2][…] (67 років)
Ліворно, Тоскана, Італія
·інсульт
Поховання Q114796254?
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція[4]
Діяльність дипломат, політик, офіцер, військовослужбовець, письменник, історик
Знання мов французька і нідерландська
Роки активності 1792[4]1846[4]
Посада посол, член Охоронного сенатуd і пер Франції[d]
Військове звання маршал Франції
Конфесія католицька церква
Рід Бонапарти
Батько Карло Буонапарте
Мати Летиція Рамоліно
Брати, сестри Наполеон I Бонапарт, Еліза Бонапарт, Caroline Bonaparted, Pauline Bonaparted, Жером Бонапарт, Lucien Bonaparted і Жозеф Бонапарт
У шлюбі з Гортензія Богарне
Діти Наполеон III Бонапарт, Людовик II Голландський і Napoleon Charles Bonaparted
Нагороди
Coat of Arms of the Kingdom of Holland (1808).svg

Людовик Бонапарт (італ. Luigi Buonaparte, фр. Louis Bonaparte; (2 вересня 1778, Аяччо, Корсика, Королівство Франція — 25 липня 1846, Ліворно, Тоскана) — один із братів Наполеона I, батько Наполеона III.

Життєпис[ред. | ред. код]

Наполеон слідкував за його освітою і домігся, щоб його прийняли до військової школи в Шалоні. Луї брав участь у Італійській кампанії Наполеона та Єгипетському поході.

Наполеон І, захопивши Республіку Об'єднаних провінцій, створив на її території васальне Нідерландське королівство, а його правителем призначив свого брата Луї (5 червня 1806).

Ще в молодості переніс венеричне захворювання та тому мав погане здоров'я (мав тяжку форму артриту). Але після отримання влади проявив неабияку самостійність, він хотів, щоб його називали на нідерландську манеру Лодевейком, став брати уроки нідерландської мови, близько до серця прийняв біди нідерландського народу.

Людовик скасував смертну кару, вивів частину французьких військ, закривав очі на контрабандистів, що, незважаючи на блокаду Британії, і далі проводили свої справи. Але така політика брата не сподобалась Наполеону і він примусив Людовика зректися влади на користь свого сина Людовика ІІ, але пробув останній а Нідерландах недовго.

Решту життя Людовик прожив у місті Ліворно в Італії.

Сім'я[ред. | ред. код]

4 січня 1802 одружився з Гортензією Богарне, падчеркою Наполеона. Одружився він на ній під тиском Наполеона і тому після втрати трону Нідерландів розлучився.

Сини[ред. | ред. код]

  • Наполеон Луї Шарль (1802—1807).
  • Наполеон Луї (1804—1831) — король Нідерландів Людовик II, носив також титул великого герцога Клеве-Бергського.
  • Шарль Луї Наполеон (1808—1873) — став президентом Французької республіки, а потім — імператором під ім'ям Наполеона III.

Згодом у Гортензії народився ще одна (позашлюбна) дитина — Шарль де Морні. Ймовірно, і Наполеон III міг бути сином не Людовика Бонапарта.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]