Наполеон III Бонапарт
| Наполеон III Бонапарт | |
| Louis Napoléon Bonaparte Napoléon III |
|
 |
|
| Імператор Франції | |
| Початок правління: | 2 грудня 1852 |
|---|---|
| Кінець правління: | 4 вересня 1870 |
| Попередник: | Наполеон II |
| Наступник: | Нема (Кінець династії Бонапартів) |
| Дата народження: | 20 квітня 1808 |
| Місце народження: |  Париж Франція |
| Країна: | Франція |
| Дата смерті: | 9 січня 1873 (64 роки) |
| Місце смерті: |  Кент, Англія, Велика Британія |
| Дружина: | Євгенія |
| Династія: | Бонапарти |
| Батько: | Луї Бонапарт, король Голландський (до 1810 р.) |
| Мати: | Гортензія Богарне |
Наполео́н ІІІ Бонапа́рт (фр. Napoléon III Bonaparte) повн. ім'я Шарль Луї Наполеон (фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte) (* 20 квітня 1808 — † 9 січня 1873) — останній французький імператор з 1 грудня 1852 по 4 вересня 1870 (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент Французької республіки з 20 грудня 1848 по 1 грудня 1852.
Племінник Наполеона I, після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848). Зробивши переворот 1851 і усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» (плебісцит) встановив авторитарний поліцейський режим і ще через рік проголосив себе імператором Другої імперії. Становлення Другої імперії зробило його владу абсолютною.
Кримська війна[ред. • ред. код]
Франція разом із Британією виступили проти захоплення Росією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила війну Росії. Була також друга причина: Микола I не визнав влади Наполеона ІІІ, публічно принизивши. Однак, коли Сардинське королівство приєдналось до англо-французько-турецької коаліції, в Російській Імперії почалась паніка. У 1854 році Росія програла.
Франко-прусська війна[ред. • ред. код]
Франція намагалась втрутитись у європейські відносини Пруссії й Іспанії, але кожний мав своє невдоволення. Пруссія вважала, що їхнього короля образили. Французи важали, що їхнього посла було ображено. У липні 1870 року розпочалась військова мобілізація. 4 серпня французькі війська зазнали розгрому біля м. Мец. 1 вересня розпочалась битва при Седані, в якій Французька армія зазнала значних втрат, незважаючи на сильний опір. Наполеон 2 вересня здався. Після цієї війни Німеччина об'єдналась, утворивши Німецьку імперію. За Франкфуртським договором Німеччині дістаталась майже вся Лотарингія і велика частина Ельзаса.
Література[ред. • ред. код]
- Р. А. Кривонос. Наполеон III // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
- Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
- Виктор Гюго, «История одного преступления» («Отечественные Записки», 1878, 1—8)
- де Бомон-Васси, «Тайны царствования Н. III» (СПб., 1875)
- Sybel, «N. III» (Бонн, 1873)
- Gottschall, «N. III» (в «Der Neue Plutarch», т. 10, Лейпциг, 1884)
- T. Delord, «Hist. du second empire»
- Jerrold, «Life of N. III» (Лондон, 1874—1882)
- Pulet-Malassis, «Papiers secrets et correspondance du second empire» (П., 1877)
- «Hist. anecdotique du second empire, par un fonctionnaire» (П., 1888)
- Hamel, «Hist. illustrée du second empire» (П., 1873)
- Bulle, «Gesch. des zweiten Kaiserreichs» (Берлин, 1890)
- Ebeling, «N. III und sein Hof» (Кельн, 1891—93)
- De Lano, «La cour de N. III» (П., 1892)
- Hachet-Souplet, «Louis N., prisonnier au fort de Ham» (П., 1894)
- Simson, «Die Beziehungen N's III zu Preussen u. Deutschland» (Фрейбург, 1882)
- Vieil Castel, «Mémoires sur le règne de N. III» (Париж, 1881—1884)
- du Casse, «Les dessous du coup d'Etat» (Париж, 1891)
- Thirria, «N. III avant l'Empire» (Париж, 1895—1896)
- Duval, «N. III; enfance, jeunesse» (П., 1895)
- Giraudeau, «N. III intime» (5 изд., П., 1895)
- Fraser, «N. III; my recollections» (Л., 1895)
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||||||||
