Жозеф Бонапарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жозеф Бонапарт
Joseph-Bonaparte.jpg
Парадний портрет короля Іспанії Хосе Бонапарте
Народився 7 січня 1768(1768-01-07)
Франція Франція, Корт, Корсика
Помер 28 липня 1844(1844-07-28) (76 років)
Флоренція
Громадянство Франція
Діяльність політик, дипломат, Офіцер і військовослужбовець
Титул король Іспанії Flag of Spain.svg
Посада депутат Национальной ассамблеи Франции, Посол, member of the Sénat conservateur, Peer of France, Король Испании, Q21096118?, Master of the Grand Orient de France і Список генерал-губернаторов Филиппин
Конфесія Римо-католицька церква
Родичі Наполеон Бонапарт, Лучіан, Луї, Жером, Еліза, Марія Анансіата (Кароліна), Карлотта Полін
Дружина Жулі Кларі
Діти дочки: Зінаїда, Шарлотта

син: Луї

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Жозеф Бонапарт (фр. Joseph Bonaparte, Джузеппе Буонапарте італ. Giuseppe Buonaparte, Хосе Бонапарте ісп. José Bonaparte — старший брат Наполеона Бонапарта. З 1805 р. представник Наполеона під час перебування того в Німеччині, з 30 березня 1806 г. король Неаполя, король Іспанії (10 березня 1808 — 11 грудня 1813); з 28 січня 1814 р. генерал-намісник імперії і головнокомандувач національною гвардією.

Біографія[ред.ред. код]

Народився на Корсиці 1768 року в м. Корт.

1790-х брав участь в революційних виступах на Корсиці. Був близьким до якобінців. Після повстання 9 термідора під загрозою арешту втік до Генуї.

12 квітня 1797 був вибраний до ради п'ятисот від Корсики. Хоч і непозбавлений честолюбства він не зміг грати самостійної ролі і підкорявся брату Наполеону.

Далі займався переважно дипломатичною роботою. З 11.10.1800 повноважний міністр у Богемії. Керував військами Неаполя. 31 березня 1806 призначений королем Неаполя і обох Сицилій.

Після початку завоювань його брата Наполеона боровся за отримання всієї інформації про пересування військ, щоб мати можливість робити остаточні координаційні рішення. Але Наполеон не вірив у військові можливості Жозефа. Він говорив: «Король не солдат. він не може ним бути. Я подвоюю силу своїх військ, коли командую ними; коли він це робить, він зменшує її в два рази». Але в 1812 році йому доведеться зробити його головнокомандувачем своїх військ.

1808 року Жозев захоплює Мадрид і стає королем Іспанії. З самого початку французи розграбуванням, підпалами, оскверненням церков і насиллям викликали відразу населення. Жозеф відчував ненависть, проти нього. 18 липня 1808 року він писав брату: «Мене в жодному разі не жахає моє положення, але воно унікальне в історії: у мене тут немає жодного прихильника»

Жозеф сам хотів керувати військами, але йому заважав генерал Суль. Він навіть просив брата Наполеона замінити його, але Наполеон вважав, що Суль єдиний справжній вояка в Іспанії і замінити його ніяк.

22 липня 1808 року армія французів програє військам хунти. 29 липня 1808 Жозеф покидає Мадрид. Але вже в листопаді він знову захоплює Мадрид.

14 червня 1813 відбулася битва між французькою армією і арміями Англії і Іспанії. Жозеф погано підготувався до цієї битви і тому, після того як центр французів був зім'ятий, він наказав відступати. Французи кинулися втікати кинувши на полі бою і свою казну і артилерію і архіви, а сам Жозеф ледве врятувався. Після поразки мова могла йти тільки про виведення військ з Іспанії.

Після поразки у Віторії Наполеону стало зрозуміло, що необхідно пожертвувати Жозефом на користь короля Фердинанда VII. 11 грудень 1813 року був підписаний мир. Наполеон визнав королем Фердинанда і дозволив йому вільно, без яких-небудь умов стати ним.

Історики вважають його головним винуватцем провалу інтервенції Іспанії. Жозеф мав дипломатичний талант, був миролюбним, реформатором, але такі риси не потрібні були тоді в Іспанії.

Після вигнання з Іспанії він жив у Філадельфії. Помер 28 липня 1844 року у Флоренції.

Посилання[ред.ред. код]

Жозеф Бонапарт