Жеребець (притока Кінської)
| Жеребець | |
|---|---|
 | |
| Витік | на схід від с. Мирного |
| Гирло | Кінська |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Запорізька область |
| Довжина | 55 км |
| Площа басейну: | 508 км² |
| Притоки: | Балка Ягідна, Балка Білоглинська (ліві) |
| Ідентифікатори і посилання | |
Жеребе́ць — річка в Україні, в межах Гуляйпільського й Оріхівського районів Запорізької області. Права притока Кінської (басейн Дніпра).
Характеристика[ред. | ред. код]
Довжина 55 км, площа водозбірного басейну 508 км². Похил річки 1,9 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 50 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 10 м, часто пересихає. Використовується на сільськогосподарські потреби. Стік частково зарегульований ставками.
Розташування[ред. | ред. код]
Жеребець бере початок на схід від села Мирного. Тече на захід та (частково) північний захід, у пригирловій частині — на південний захід. Впадає до Кінської біля північно-західної околиці села Таврійське.
Притоки[ред. | ред. код]
Ліві:
Праві:
- Балка Білоглинська - права притока Жеребця (поблизу гирла). Приблизна довжина - 10 км. Бере початок на захід від с. Микільське, тече переважно на південний захід і впадає до Жеребця на східній околиці с. Таврійське.[1]
Населені пункти[ред. | ред. код]
Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Мирне, Гуляйпільське, Новоселівка, Єгорівка, Омельник, Васинівка, Таврійське.
Етимологія назви[ред. | ред. код]
Жереб'яча, Жеребець. Назва утворює суплетивну гідронімічну пару Жеребець — Кінська[2]. Порівняйте з річкою Селезень, правою притокою Утки. Отже, назви вказують на можливість виникнення гідронімів на базі бінарної (подвійної) опозиції. Назви являють опосередковане відбиття місцевої фауни[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Словник гідронімів України С. 56 (Білоглинська № 2)
- ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
- ↑ Стрижак О. С. Назви річок Запоріжжя і Херсонщини. — К., 1967.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 195 (Жеребець № 3)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
