Гуляйпільський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуляйпільський район
Huliaipole Raion gerb.png Huliajpilskyj rayon prapor.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Запорізька область
Код КОАТУУ: 2321800000
Утворений: 1923
Населення: 26 150 (01.05.2018)
Площа: 1300 км²
Густота: 20.12 осіб/км²
Тел. код: +380-6145
Поштові індекси: 70200—70245
Населені пункти та ради
Районний центр: Гуляйполе
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Міста: 1
Смт: 1
Села: 56
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 70200, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 15, 4-11-20
Веб-сторінка: Гуляйпільська РДА
Голова РДА: Іщенко Олександр Аврамович
Голова ради: Коровка Євген Григорович

Commons-logo.svg Гуляйпільський район у Вікісховищі

Гуляйпі́льський райо́н — район у південно-східній частині України та північно-східній частині Запорізької області. Районний центр: Гуляйполе. Населення становить 27 тис осіб (2017). Площа району — 1300 км². Утворено 1923 року.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Межі району: на півдні межує із Пологівським, на заході — із Оріхівським, на північному заході — із Новомиколаївським, на сході — із Більмацьким та Розівським районами Запорізької області. Крім того, на півночі — із Покровським районом Дніпропетровської області і на сході — Великоновосілківським районом Донецької області.

Територія району займає площу 1,3 тис. км², що становить 4,8 % території області.

Залізнична станція знаходиться на відстані 8 км від районного центру в селищі Залізничному (Придніпровська залізниця).

Клімат[ред. | ред. код]

Гуляйпільський район розташований у степовій зоні на півдні України. Клімат району — степовий, атлантико—континентальний. Характер атмосферної циркуляції визначається частою зміною циклонів та антициклонів. Циклони проходять протягом року із заходу, північного та південного заходу та з півдня. Вони приносять з собою морські повітряні маси з Атлантики і Арктики. Вторгнення континентальних повітряних мас із Азії (антициклони) обумовлює взимку різкі похолодання, а влітку — посуху.

Зима починається наприкінці листопада. Вона помірно — холодна, малосніжна, переважає нестійка погода з чисельними відлигами, після яких відбуваються різкі похолодання.

Весна зазвичай наступає в першій декаді березня. Характерною особливістю весни є інтенсивне наростання тепла, завдяки цьому весняні процеси розвиваються швидко і тому вона буває короткою.

Літо переважно спекотне та сухе. В окремі періоди переміщення холодніших повітряних мас супроводжується активною грозовою діяльністю, виникають небезпечні метеорологічні явища: сильні зливи, шквали, град

Осінь зазвичай наступає у третій декаді вересня. Для осені характерне повернення тепла на загальному фоні зниження температури та початок заморозків.

Середньорічна температура повітря +9 0 °C. Середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) +210 °C (максимальна температура +39,5 0 °C), а найхолоднішого (січня) −50 °C морозу (мінімальна температура 33,40 °C морозу). В лютому можливі морози до 32 0 °C.

Тривалість безморозного періоду в середньому 156 днів. Перші морози бувають у другій половині вересня. Закінчуються морози наприкінці квітня — на початку травня.

Середньорічна швидкість вітру 3 м/сек.. Переважають вітри східного напрямку. Максимальна швидкість вітру в 1969 році досягла 40 м/с.

Річна кількість опадів в середньому 507 мм. Випадіння опадів взагалі відрізняється нерівномірністю і значними коливаннями їх кількості, що приводить до нерівномірності зволоження в різні роки. Протягом року опади теж випадають нерівномірно, за рахунок сильних злив більше їх у теплий період року. Середньорічна вологість повітря становить 74 %.

Водні ресурси[ред. | ред. код]

З півдня на північ район перетинається двома річками — Гайчуром та Янчулом. Річка Гайчур (протяжність по району — 39,7 км) протікає через місто Гуляйполе і біля сіл Варварівка та Добропілля. Річка Янчул (протяжність по району — 42,9 км) біля сіл Малинівки та Полтавки, через с. Успенівка. По балках збудовано понад 100 ставків з загальною площею водного дзеркала 894 га.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

На території району розвідані корисні копалини: великі залежні залізної руди (родовище знаходиться на території селища Залізничного): запаси бурого вугілля, так зване Санжарівське родовище (с. Полтавка). Це одне з найбільших родовищ Запорізької області. Близько 150 млн тонн запасів вугілля цього родовища придатні для напівкоксування. Глибина покладів від 16 до 97 метрів. Окремі ділянки придатні для відкритого добування. Також виявлено поклади суглинків, глини, піску, гранітів.

Історія[ред. | ред. код]

Територія майбутнього району входила до Кальміуської паланки Війська Запорізького Низового. До 70-х років XVIII століття ці землі були не заселені через близькість до турецького кордону. Після спорудження Ново-Дніпровської укріпленої лінії фортець (від гирла р. Берди до гирла р. Мокрої Московки із центром у фортеці Олександрівській (сучасне місто Запоріжжя) у балці Калмичці, на річці Гайчур виникають стихійні поселення. Тут оселяються колишні запорожці, відставні солдати, біглі селяни та гайдамаки.

У 1783 році після приєднання Криму до Російської імперії розпочинається планомірне державне та поміщицьке заселення території південних степів.

У 1785 році правління Катеринославського намісництва зобов'язало Новомосковський земський суд заснувати і облаштувати біля Гайчура при балці Калмичкі державну військову слободу Гуляй-Поле. Назву дали переселенці з села Гуляй-Поля (сучасний Златопіль — районний центр Кіровоградської області), селян якої князь Г. Потьомкін продав у казну для заселення у Новоросію. Вони й дали назву новому населеному пункту «Гуляйполе» в пам'ять про рідне село. Поселення носило військовий характер, заселення проводилось сотнями. Сотні поступово перетворювалися в адміністративні одиниці. Так заселялись Подолянська, Піщанська, Гурянська, Вербівська, Бочанська, Херсонська та пізніше Польська сотні. У 1794 році поселення мало 150 дворів.

У 1797 році побудовано дерев'яну православну церкву «Воздвиження Чесного і Животворящого Христа Господнього», а Гуляй-Поле стає волосним центром Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

На початку XIX століття заселяється територія, що склала в майбутньому територію сучасного Гуляйпільського району. У 1800 році засновується село Туркенівка (суч. Малинівка), у 1802 — село Успенівка, а у 1806 році село Санжарівка (суч. Полтавка). Утворюються Туркенівська та Успенівські волості.

Жителі краю активно займалися землеробством та тваринництвом. Розвивалася торгівля. У 1859 році у Гуляй-Полі відбувся перший ярмарок. Діяло більше півсотні торговельних підприємств із загальним оборотом 1 млн рублів. Поряд із ними існувала велика кількість торговельних лавок. Торгівля сприяла припливу населення. Якщо у 1810 році тут проживало 1852 чол. то у 1859 — 2521 чол.

Із середини XIX на початок XX століття село Гуляй-Поле перетворюється у торгово-промислове містечко. У 1913 році тут проживає 16 тис. 150 осіб.

У Гуляй-Полі працювали 2 заводи сільськогосподарських машин, чотири винокурні та один пивоварний завод. Два парові млини були у Гуляй-Полі і один у Темирівці. Крім них навколо була велика кількість селянських «вітряків». Крім цього у Гуляй-Полі працювало два цегельно-черепичних заводи та дванадцять по селах і хуторах.

Поряд з промисловими підприємствами у селі існувало півтора десятка невеликих, напівкустарних виробництв — екіпажна майстерня, декілька гончарень, а також олійниці, кузні, столярні та інші майстерні.

Із 1884 року і аж до Першої світової війни через кожні три роки у Гуляй-Полі проводилися земські виставки-аукціони сільськогосподарської та промислової продукції.

Після Першої світової та Громадянської воєн у Гуляй-Полі відбуваються нові соціально-економічні перетворення, викликані зміною державної влади та політичного режиму.

Гуляйпільський район створений 7 березня 1923 року у Запорізькій окрузі Катеринославської губернії. З 1925 зі скасуванням губерній належить тільки окрузі. З 1930 року у складі Дніпропетровської області. 10 січня 1939 року район переданий до складу Запорізької області. У 1941-43 роках територія району входила до Оріхівського повіту Дніпропетровського генерального округу.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду і 18 сільських рад, які об'єднують 61 населених пунктів та підпорядковані Гуляйпільській районній раді. Адміністративний центр — місто Гуляйполе[1].

Економіка[ред. | ред. код]

Гуляйполе входить до числа районів Запорізької області, які становлять основу її аграрної могутності. В районі працює 25 сільськогосподарських підприємств, 50 фермерських господарств, 1 сільськогосподарський кооператив. Промисловий сектор нараховує 5 підприємств: три машинобудівної та два харчової галузі. Головними з яких є підприємства металургії та оброблення металу: дочірні підприємства ВАТ "Мотор Січ "- «Машинобудівний завод» і «Механічний завод». Будівельна галузь представлена 4 підрядними організаціями. Гуляйпільский район зв'язаний з магістральним газопроводом.

Торговельна мережа району представлена 186 підприємствами роздрібної торгівлі та 20 підприємствами громадського харчування.

Район зв'язаний з магістральним газопроводом.

Промислові підприємства[ред. | ред. код]

  • ВАТ «Гуляйпільський Машинобудівний Завод» ДОЧП Мотор Січ
  • ВАТ Гуляйпільський Завод «Сільмаш»
  • ЗАТ «Гуляйпільський Сирзавод»

Сільськогосподарські підприємства[ред. | ред. код]

  • ВАТ «Гуляйпільське» — банкрут
  • ТОВ «Новий Заповіт»
  • ТОВ «Авангард»
  • ПАТ «Аграрний дім»
  • ТОВ «Батьківщина»
  • ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»
  • КП Сільське Комунальне Господарство «Мирне»
  • ТОВ «Полтавка»
  • ТОВ «Колос-2000» — банкрут
  • ТОВ «Україна»
  • ТОВ «Надія»

Транспорт[ред. | ред. код]

Автотранспорт[ред. | ред. код]

Загальна протяжність доріг загального користування становить 338,8 км, із них територіальні дороги — 42,8 км, обласні дороги — 133,9 км, районні дороги — 162,1 км. Із загальної протяжності доріг 97 % (328,2 км) займають дороги з твердим покриттям, і лише 3,0 % (10,6 км) — ґрунтові дороги.

Щільність доріг з твердим покриттям — 25,1 км/ 100 км². Протяжність доріг комунальної власності — 271,7 км.

Обсяги вантажних перевезень за січень-листопад 2009 року склали 15,9 тис. тонн, або 21,4 % від обсягів попереднього року. Пасажирські перевезення за 11 місяців 2009 року склали 451,1 тис. пасажирів, що становить 78,5 % до показника попереднього року.

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

На території району знаходиться залізнична станція Гуляйполе Придніпровської залізниці в сел. Залізничне (на дільниці Пологи — Чапліно) на відстані 8 км від райцентру. Довжина залізничних колій — 27 км, щільність залізничної колії — 2,1 км/100 км².

Станція є проміжною вантажно—пасажирською. Перевезення вантажів становить понад 5,0 млн тонн вантажів, по пасажиро перевезеннях — 5,0 тис. пас. за рік.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

20 загальноосвітніх та 19 дошкільних закладів, 17 з яких працюють у складі навчально-виховних комплексів «школа-садок», навчають та виховують 5636 дітей. У Будинку творчості для дітей та юнацтва працює 34 гуртки.

31 спортивна група діє при дитячо-юнацькому клубі фізичної підготовки. У селі Полтавці діє школа-інтернат для сиріт.

Лікувально-профілактична сфера району представлена 21 закладом. 8 закладів клубного типу об'єднує понад 100 колективів художньої самодіяльності. Гуляйпільців обслуговують 27 бібліотек, районний краєзнавчий музей та 4 музеї на громадських засадах.

Територіально-адміністративний устрій[ред. | ред. код]

У грудні 2012 р. було знято з обліку село Бабаші.

Туристичний потенціал[ред. | ред. код]

Території та об'єкти природно-заповідного фонду[ред. | ред. код]

  1. Ботанічний заказник «Байраки»
  2. Ботанічний заказник «Цілинні пришляхові смуги»
  3. Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  4. Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  5. Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  6. Ботанічний заказник «Балка Данилівська»
  7. Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  8. Ландшафтний заказник «Цілинна балка»
  9. Ландшафтний заказник «Цілинна ділянка зі ставками»
  10. Лісовий масив в верхів'ях балки «Терники»
  11. Степова ділянка
  12. Каскад двох ставків із водоохоронною зоною
  13. Пам'ятка природи «Скотувата Балка»
  14. Ботанічний заказник «Грушева балка»[2].
  15. Ботанічний заказник «Роздольненська цілинна балка»[3]
  16. Ботанічний заказник «Балка Дорожнянська»[4].

Історико-культурні пам'ятки[ред. | ред. код]

  • 1. Виконком Гуляйпільської Ради у 1919 році (будинок поч. XX ст.)
  • 2. Могили родини Махнів кінця XIX — початку XX століття
  • 3. Подвір'я і будинок родини Махнів
  • 4. Пам'ятник жертвам Холокосту і могила Кості Чорного
  • 5. Братська могила жертв фашизму
  • 6. Пам'ятний знак жертвам голодоморів
  • 7. Кам'яна баба XII—XIII ст.
  • 8. Махновська тачанка

Історико-архітектурні споруди[ред. | ред. код]

  • 1. Млин Шредера «Надія», 1894 р.
  • 2. Житловий будинок купця Б. І. Карманова, 1900 р.
  • 3. Синагога, 1909 р.
  • 4. Міська лікарня
  • 5. Будинок першого комітету комсомолу (будівля поч. XX ст.)

Традиційні свята та фестивалі[ред. | ред. код]

  • 1. Музично-літературний андерграунд-фестиваль «День Незалежності з Махном» (24 серпня)
  • 2. Заходи до Дня міста (Вересень)
  • 3. Фестиваль «Вольниця» (Листопад)

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Гуляйпільського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 56,51 % (проголосували 13 224 із 23 401 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 35,53 % (4 698 виборців); Юлія Тимошенко — 14,59 % (1 929 виборців), Сергій Тігіпко — 9,94 % (1 315 виборців), Олег Ляшко — 8,92 % (1 180 виборців), Анатолій Гриценко — 6,42 % (849 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,28 %.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Гуляйпільського району на сайті Верховної Ради України
  2. Створений рішенням Запорізької обласної ради № 31 від 28 березня 2013 року «Про оголошення території природно-заповідного фонду місцевого значення Гуляйпільського району Запорізької області»
  3. Створений рішенням Запорізької обласної ради № 20 від 30 травня 2013 року «Про оголошення території природно-заповідного фонду місцевого значення Гуляйпільського району Запорізької області»
  4. Створений рішенням Запорізької обласної ради № 15 від 31 жовтня 2013 року «Про оголошення території природно-заповідного фонду місцевого значення Гуляйпільського району Запорізької області»
  5. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-08. 

Джерела[ред. | ред. код]

Новомиколаївський район Дніпропетровська область Дніпропетровська область
(Покровський район)
Оріхівський район Gray compass rose.svg Донецька область Донецька область
(Великоновосілківський район)
Пологівський район Розівський район
Більмацький район