Янко Микола Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Янко Микола Тимофійович
Янко Микола Тимофійович.jpg
Народження 18 травня 1912(1912-05-18)
  Сахновщина (Харківщина)
Смерть 14 травня 2011(2011-05-14) (98 років)
  Дружківка
Рід діяльності письменник, поет, публіцист
Нагороди та премії

Орден «Знак Пошани»

Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Микола Тимофійович Янко (нар.18 травня 1912 року, Сахновщина Полтавської губернії, нині Харківська область — † 14 травня 2011 року, Дружківка Донецької області) — український географ, педагог, краєзнавець, лексикограф. Дійсний член Географічного товариства України. Кандидат педагогічних наук. Почесний громадянин Дружківки (1998).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї кравця. У десять років залишився сиротою, жив у нерідної матері, був пастухом.

Вчився у семирічній школі. Закінчивши навчання у школі на «відмінно», 1929 року вступив до Красноградського педагогічного технікуму, який закінчив достроково 1931 року. Того ж року (у віці 19 років) його призначають завідувачем (директором) початкової чотирирічної школи в селі Дружківка (нині Олексієво-Дружківка) Донецької області[1].

У 1932 році за його старань, школа стає семирічною. 1940 року за рік з похвальною відзнакою закінчив дворічний Артемівський вчительський інститут[2].

В часи Другої світової війни продовжував викладати в школі та працював з радянською партизанкою, допомагаючи рятувати військовополонених, що знаходилися в таборі Олексієво-Дружківки. По війні — вчитель географії Олексієво-Дружківської середньої школи.

Навчаючи, навчався — закінчив Луганський педагогічний інститут (нині — Луганський національний університет).

Науковий доробок[ред.ред. код]

Фрагмент стовбура дерева з верхньо-карбонових покладів Дружківки
Палітурка Топонімічного словника Миколи Янка

У 1930-х роках став першим дослідником скам'янілих араукарій на території Олексієво-Дружківки, чий вік налічує 250 мільйонів років. Геологічна пам'ятка «Дружківські скам'янілі дерева» розташована на території колишнього кар'єру на північ від селища (48°35′43″ пн. ш. 37°36′44″ сх. д. / 48.59528° пн. ш. 37.61222° сх. д. / 48.59528; 37.61222, між Дружківкою та Костянтинівкою).

Розробив туристичні маршрути Донбасом для школярів; автор статей про рослиний і тваринний світ та народознавство Донеччини у республіканських та обласних збірниках: «Краєзнавство в школі» — 1955, 1963, 1970; «Учитель географии о своей работе» — 1958, «Пам'ятники природи Донеччини» — 1979, «Гомін землі» — 1993. Протягом своєї краєзнавчої діяльності в газетах Донеччини надрукував до 20 книг, понад 400 статей про рідний край.

Досвід його роботи експонувався на постійній педагогічній республіканській виставці в Києві. Дійсний член Географічного товариства СРСР; відмінник народної освіти. Неодноразово отримував запрошення викладати в ВНЗ, проте залишався на постійному місці роботи.

З 1955 впродовж 15 років — позаштатний кореспондент НДІ педагогіки УРСР.

Одна з найвідоміших праць Миколи Тимофійовича — «Топонімічний словник-довідник Української РСР» (К.: Радянська школа, 1973) та перевидання 1998 року як «Топонімічний словник-довідник України»[3]. Топонімічний словник-довідник Української РСР витримав два видання.

Серед учнів — Олекса Тихий (1927–1984). Микола Тимофійович — співзасновник Благодійного фонду пам'яті Олекси Тихого в Дружківці [4].

Відзнаки, нагороди[ред.ред. код]

Отримав почесне звання «Заслужений краєзнавець Донецької області» за почесним номером 1. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За доблесну працю в часі війни 1941–1945 років», грамотами міністерства освіти.

Наукові та краєзнавчі праці[ред.ред. код]

Микола Янко — автор понад 20 наукових книжок та 400 статей[5]:

  • Топонімічний словник-довідник Української РСР. — К.: Радянська школа, 1973. — 180 с.
  • Легенди Донеччини / Зібрав і упорядкував М. Янко. — Дружківка, 1995. — 120 с.
  • Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: Знання, 1998. — 432 с.
  • Гомін землі: Загадки топоніміки: Для середнього та старшого шкільного віку. — К.: Веселка, 2000. — 128 с.
  • «Назви рослин України», «Фітоетимологічний словник»
  • Топонімічний словник України, 2009. — електронна версія.

Хужодня творчість[ред.ред. код]

Все життя Микола Янко писав художні твори: вірші, байки, розповіді, повісти, п'єси. Перші його публікації з'явилися 1946 року[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Село Олексієво-Дружківка виникло в результаті об'єднання в 1939 році сіл Олексіївки та Дружківки.
  2. У місті Артемівськ (колишній Бахмут) нині за цим профілем є тільки Артемівське педагогічне училище.
  3. У вікіпедії, станом на 25 серпня 2012 року, ця праця цитується 115 разів
  4. Олекса Тихий повертається.
  5. Умер Николай Янко… // Наша Дружківка. № 20 за 18 мая 2011 г.
  6. (рос.) Учитель и ученый Николай Янко // Наша Дружковка, № 47 (157) 19 ноября 2008 г.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.