Жигулін Спартак Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Спартак Жигулін
Особові дані
Повне ім'я Спартак Володимирович Жигулін
Народження 25 травня 1971(1971-05-25) (48 років)
  Макіївка, Донецька область, УРСР
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник,
нападник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1989—1991 СРСР «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992—1993 Україна «Шахтар-2» 43 (12)
1993—1994 Україна «Торпедо» (З) 37 (1)
1995 Україна «Шахтар» (М) 9 (0)
1995 Україна «Миколаїв» 11 (1)
1996—1997 Україна «Металург» (Д) 45 (5)
1997  Україна «Металург-2» (Д) 13 (2)
1998—1999 Україна «Черкаси» 52 (3)
1999 Росія «Волгар-Газпром» 20 (0)
2002 Україна «Електрометалург» 17 (0)
2002—2003 Україна «Закарпаття» 38 (3)
2003 Україна «Електрометалург-НЗФ» 7 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2009—2014
2015—2016
2018—н.ч.
Україна «Макіїввугілля»
«Рубін» (Ялта)
«Океан» (Керч)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Спартак Володимирович Жигулін (нар. 25 травня 1971, Макіївка, Донецька область, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник, нападник та півзахисник, тренер. З 2015 року співпрацює з російськими окупантами та кримськими колаборантами. У вищій лізі України провів 50 матчів, в яких відзначився 1 голом.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Футболом починав займатися в Макіївці, де свої матчі проводив дубль донецького «Шахтаря». У 16 років був помічений селекційною групою «гірників» і після перегляду був узятий в «дубль», за який виступав до 1993 року.

У 1993 перейшов у «Торпедо» (Запоріжжя), з яким 3 червня 1993 року в грі проти київського «Динамо» (0:4) дебютував у вищій лізі чемпіонату України.

Надалі виступав у командах «Шахтар» (Макіївка), СК «Миколаїв», «Металург» (Донецьк), ФК «Черкаси», «Волгар-Газпром», «Фортуна» (Шахтарськ), «Моноліт» (Костянтинівка), «Електрометалург »(Нікополь) і «Закарпаття» (Ужгород).

У сезоні 2006/07 років захищав кольори аматорського футзального клубу «Титан» (Макіївка).

У 2015 році виїхав до окупованого росіянами Криму, де відновив ігрову кар'єру. Виступав за аматорські так звані «клуби» «Рубін-2» (Ялта), ФК «Алушта» та «Кизилташ-3» (Ялта).

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Перебуваючи в «Закарпатті» працював з молоддю. У 2009 році очолив тренерський штаб команди рідного міста — «Макіїввугілля»[1]. Взимку 2015 року керівництвом «Макіїввугілля» прийняло рішення відправити Спартака Жигуліна у відставку[2].

Навесні 2015 року виїхав до окупованого Криму. Пішов на співпрацю з кримськими колаборантами й очолив фейковий ялтинський клуб «Рубін», з яким взяв участь у так званому «Всекримському турнірі» в групі Б — 5 перемог, 3 нічиї та 1 поразка. У липні 2016 року «клуб» вирішив не продовжувати контракт з Жигуліним[3].

18 червня 2018 року призначений головним тренером іншого фейкового клубу, «Океан» (Керч), який виступав у так заній Прем'єр-лізі КФС[4].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]