Планетарії України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Житомирський планетарій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стаціонарні планетарії на карті України

Планетарії в Україні працюють в багатьох великих містах. Великі стаціонарні планетарії діють в Києві, Вінниці і Дніпрі. На час війни закриті планетарії в Харкові, Херсоні й окупованому Донецьку. В кількох інших містах діють невеликі пересувні планетарії. Українські планетарії співпрацюють в межах Союзу планетаріїв України.

Великі планетарії[ред. | ред. код]

Малі й університетські планетарії[ред. | ред. код]

  • Запорізький планетарій[2]. Створений при Міському палаці дитячої та юнацької творчості[5].
  • Кременчуцький планетарій[6][7]
  • Львівський планетарій[2]
  • Трускавецький планетарій. Працює при артмайстерні «Інший світ»[5].
  • Чернівецький планетарій. Працює при Чернівецькому обласному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді[5].
  • Ужгородський планетарій[8][9]
  • Уманський планетарій. Відкритий 2003 року[4].
  • Чернігівський планетарій. Працює при кафедрі фізики та астрономії Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка[10]. Був створений ще в радянські часи, в середині 1990-х купол був оновлений зусиллями співробітників, близько 2004 університет купив новий проєктор. Спільно з планетарієм працює обсерваторія[11]. Планетарій і обсерваторія використовуються для навчання студентів і для групових екскурсій школярів.

Колишні планетарії[ред. | ред. код]

  • Кам'янець-Подільський планетарій. Відкритий 1983 року в приміщенні Георгіївської церкви. 1990 приміщення повернули церкві, і планетарій припинив роботу[4].
  • Кіровоградський планетарій[5]
  • Одеський планетарій[2]. Відкритий 1963 року в приміщенні Свято-Пантелеймонівського храму. 1993 приміщення повернули церкві. Частина експонатів зникла. Науково-популярні лекції продовжували читати в лекторії «Планетарій» на території Одеської обсерваторії[4].
  • Охтирський планетарій. Відкритий 1977 року. Зараз вже не працює[4].
  • Трускавецький планетарій. Відкритий 1969 року в приміщенні Костелу Вознесіння Пресвятої Діви Марії. 1991 року приміщення повернули церкві, і планетарій закрився. Оптико-механічний апарат «планетарій» передано у Львівський військовий інститут[4].
  • Черкаський планетарій[1]. Відкрито 1961 року в історичній будівлі — будинку грабаря Лисака[4].

Недобудовані планетарії[ред. | ред. код]

  • Житомирський планетарій при Музеї космонавтики ім. С. П. Корольова. В 2006 році уряд виділив гроші на будівництво триповерхового корпусу, де мали розміститись планетарій, зала космічних тренажерів, бібліотека спеціальної й науково-фантастичної літератури, кімнати для клубу юних космонавтів[12]. 2011 року будівництво було заморожене[13].

Союз планетаріїв України[ред. | ред. код]

Асоціація «Планетарії України» була створена за рішенням загальних зборів директорів і представників планетаріїв України 23 березня 2012 року в Києві, а 11 травня 2012 в Харкові пройшли її установчі збори. Президентом асоціації став професор Харківського університету Володимир Захожай. 22-23 серпня в Одесі асоціація провела свою першу конференцію — чотири засідання секції «Планетарії України» в рамках Гамовської конференції. А 27 жовтня 2012 року Асоціація «Планетарії України» була прийнята асоційованим членом Української астрономічної асоціації[14].

В наступні місяці організація була перетворена на громадську спілку «Союз планетаріїв України». Згідно зі статутом, організація ставить на меті координацію діяльності окремих планетаріїв, розвиток і популяризацію астрономії, сприяння просвітництву й аматорській астрономії[15]. Організація підтримує сайт з інформацією про планетарії України[16] та проводить дослідження їх роботи[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Вікторія Губарева. Як доторкнутись до зірок: у чому унікальність українських планетаріїв. Рубрика. 14 березня 2021. Процитовано 2 лютого 2024.
  2. а б в г д е ж Театр планет: сім місць в Україні, звідки можна "вирушити в подорож" Всесвітом. ТСН. 5 листопада 2020. Процитовано 2 лютого 2024.
  3. а б в г д е Планетарії України. Союз планетаріїв України. Процитовано 2 лютого 2024.
  4. а б в г д е ж и к л м н Основні дати історії Українських планетаріїв. Союз планетаріїв України. Процитовано 2 лютого 2024.
  5. а б в г д Макогон К. О. Дослідження глядацької аудиторії планетаріїв України. Методика досліджень та загальна оцінка чисельності та складу глядацької аудиторії (2019) Союз планетаріїв України
  6. Світлана Павленко (5 травня 2022). Як кременчужанам і гостям міста потрапити в планетарій. Кременчуцька газета. Процитовано 2 лютого 2024.
  7.  Планетарій у соцмережі «Facebook», П'ята Філія М. Кременчук (10 липня 2023)
  8.  Планетарій Ужгород у соцмережі «Facebook»
  9. В Ужгороді відкривають перший на Західній Україні мобільний планетарій. Prozak. 20 травня 2015. Процитовано 2 лютого 2024.
  10. Кафедра фізики та астрономії. Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Процитовано 2 лютого 2024.
  11. Ломос, Ірина (22 жовтня 2007). Богдан Тетяна (за материалами щотижневика "Місто"). Gorod.cn.ua. Портал Чернігова. Процитовано 2 лютого 2024.
  12. В Житомире будет планетарий и зал космических тренажеров. Журнал Житомира. 12 квітня 2006. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 2 лютого 2024.
  13. Віктор Шпак. Житомирський Музей космонавтики ровесник незалежності // Урядовий кур'єр. — 12 квiтня 2019.
  14. Асоціація "Планетарії України". Музей-планетарій "Харків космічний". Процитовано 2 лютого 2024.
  15. Статут громадської спілки «Союз планетаріїв України». — Харків, 2013. — 11 с.
  16. Сайт Союзу планетаріїв України

Посилання[ред. | ред. код]