Жоашен дю Белле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жоашен дю Белле
фр. Joachim Du Bellay
Joachim Du Bellay.jpeg
Юхим дю Белле
Ім'я при народженні Joachim Du Bellay
Народився 1522(1522)
замок Тюрмельєр поблизу Ліре, Анжу , Франція
Помер 1 січня 1560(1560-01-01)
Париж, Франція
·інсульт
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність поет
Alma mater Університет Пуатьє
Мова творів французька
Членство Плеяда (Франція)

CMNS: Жоашен дю Белле на Вікісховищі

Жоашен[1] дю Белле (фр. Joachim Du Bellay ? 1522, замок Тюрмельєр поблизу Ліре, Анжу, Франція — 1 січня 1560, Париж) — один з поетів Франції 16 століття, що входив до поетичного гуртка «Плеяда», очоленого П'єром де Ронсаром.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в дворянській родині. Батьки рано померли і хлопцем опікувався старший брат. Отримав початкову освіту і багато займався самотужки. У 1547-49 рр. займався разом з Ронсаром та Байфом в колежі Кокре. Сам планував стати священиком. Зустріч з Ронсаром дала інший напрямок кар'єрі дю Белле і той обрав цивільний, нецерковний фах.

Двоюрідний брат Юхима (Жан дю Белле)займав високі посади в католицькій ієрархії Франції. Згодом став кардиналом, серед наближених осіб якого був і відомий архітектор Філібер Делорм . В квітні 1553 року Юхим отримав посаду секретаря кардинала. Того призначили послом в Рим і Юхим відбув в Італію. Чотири роки в Італії справили потужне враження на Юхима як на особу, так і на поета.

Помер у віці близько 40 років. Його поховали в каплиці собору Нотр Дам де Пари.

Літератор дю Белле[ред. | ред. код]

Незважаючи на короткий життєвий термін, Юхим багато зробив для французької мови і поезії. Італійські впливи відбилися на поезії дю Белле і той був послідовником італійця Петрарки. Запозичав у італійців дю Белле і теми для своїх поезій. Цілком розділяючи забобони епохи і залученість до латини, як мови освітчених людей 16 століття, дю Белле тим не менше засудив обов'язкове використання латини і наслідування тільки римським поетам.

А передчасна смерть обірвала розвиток поета, що і сам відійшов від петраркізму і збагатив поезію Франції як новими поетичними жанрами (елегія, епопея, ода), так і французьку мову взагалі.

Надруковані твори[ред. | ред. код]

  • «Олива» (L'Olive, Recueil de poesies, 1549), збірка віршів — декілька од і 50 сонетів
  • «Захист і уславлення французької мови» (La défense et l'illustration de la langue françoise), трактат
  • «Ліричні вірші» (Vers lyriques), збірка од.
  • «Промови» (Discours), 1556-59
  • «Різні поеми. Кохання» Divers poèmes; Les amours.
  • «Жалі» (Regrets), збірка віршів
  • «Старожитності» (Antiquités), збірка віршів
  • «Сільські ігри» (Divers jeux rustiques), збірка віршів
  • «Поемата» (Poemata) збірка віршів латиною
  • «Придворний поет» (Pote courtisan), 1559, сатира

Українські переклади[ред. | ред. код]

Українською Жоашена дю Белле перекладали Микола Зеров, Василь Мисик, Ігор Качуровський, Євгенія Кононенко, Микола Терещенко, Дмитро Павличко.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Використані матеріали французької, англійської, російської, української вікіпедій.