Жовтобрюх Артем Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтобрюх Артем Олегович
 Старший матрос
Загальна інформація
Народження11 квітня 1997(1997-04-11)
Криві Коліна
Смерть14 лютого 2018(2018-02-14) (20 років)
Широкине
Військова служба
Роки служби2015-2018
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Морська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)

Арте́м Оле́гович Жовтобрю́х (нар. 11 квітня 1997(19970411), с. Криві Коліна — 14 лютого 2018, с. Широкине) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1997 року в селі Криві Коліна (Тальнівський район, Черкаська область) у родині Галини Станіславівни й Олега Антоновича Жовтобрюхів, ріс з сестрою Юлією. Пішов до 1-го класу Кривоколінської школи, потім переїхав з мамою і сестрою в Тальне, навчався у школі № 3; кожні вихідні і всі канікули проводив у селі — у бабусі Параски Степанівни Гончаренко. 2012 року закінчив тальнівську школу № 3; грав нападником ФК «Скеля» міста Тальне.

Учасник Майдану; потім допомагав вантажити волонтерські буси, коли виповнилося 18 років — ні в кого не питаючи згоди, добровільно у липні 2015 року підписав контракт та пішов захищати Україну; старший матрос, оператор взводу вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону 36-ї бригади.

14 лютого 2018 року в колишньому пансіонаті поблизу Широкиного (Волноваський район) в ранню пору вбито чотирьох військовослужбовців, коли вони спали. На тілі загиблих виявлено вогнепальні кульові поранення), а у приміщенні — ознаки приховання злочину (підпал та закладення вибухівки). Тоді ж загинули матрос Новицький Андрій Юрійович, молодший лейтенант Бурданов Олександр Олександрович та старший матрос Литвиненко Валерій Володимирович.

17 лютого року похований з військовими почестями в селі Криві Коліна; у Тальному люди стрічали, тримаючи у руках прапори України і свічки, на колінах. У рідному селі односельці також на колінах зустрічали Артема.

Без Артема залишилася наречена Катерина.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
  • відзнака начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО»
  • відзнака начальника Генерального Штабу Збройних сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
  • відзнака «За оборону Маріуполя»
  • грамота за спільне навчання з американськими військовими
  • звання «Почесний громадянин Тальнівщини» (посмертно).

Джерела

[ред. | ред. код]