Жузеп Пуч-і-Кадафалк
| Жузеп Пуч-і-Кадафалк | |
|---|---|
| кат. Josep Puig i Cadafalch | |
 | |
| Народження | 17 жовтня 1867 |
| Смерть | 23 грудня 1956 (89 років) |
| Поховання | Cementiri dels Caputxinsd |
| Країна (підданство) |
.svg){kind=small} Іспанія |
| Навчання | ETSEIBd, Мадридський університет[d], Вища технічна школа архітектури Барселониd і Каталонський політехнічний університет |
| Діяльність | архітектор, мистецтвознавець, політик, професор |
| Праця в містах | Барселона |
| Архітектурний стиль | каталонський модернізм |
| Найважливіші споруди | Будинок Амальє |
| Членство | Reial Acadèmia Catalana de Belles Arts de Sant Jordid, Secció Històrico-Arqueològica de l’Institut d’Estudis Catalansd[1] і Американська академія медієвістики[2] |
| Заклад | Барселонський університет |
| Нагороди | |
| Батько | Joan Puig i Bruguerad |
| Мати | Teresa Cadafalch i Bogunyàd |
| Автограф |
.jpg){kind=small} |
 Жузеп Пуч-і-Кадафалк у Вікісховищі | |
Жузеп Пуч-і-Кадафалк (17 жовтня 1867, Матаро — 23 грудня 1956, Барселона) — каталонський та іспанський архітектор, один з найважливіших каталонського модернізму.
Життєпис[ред. | ред. код]
Жузеп Пуч-і-Кадафалк вивчав архітектуру і точні науки в Барселоні, коли він закінчив навчання, то повернулися в Матаро, де він вступив на посаду міського архітектора у віці лише 24 років. Він залишався на цій посаді протягом п'яти років, за час яких він також побудував свої перші будівлі в Матаро.
Пізніше Пуч-і-Кадафалк був призначений професором у Школі архітектури Барселони, у галузі гідравліки і опору матеріалів. У 1917 році він зайняв пост президента Каталонської співдружності, де він розробив амбітний план освіти і культури й ініціював археологічні розкопки в Емпоріоні. Крім того, за час його головування були побудовані нові дороги, також розвивалося сільське господарство. У 1923 році він був звільнений і замінений Альфонсом Сала.
Пуч-і-Кадафалк був учнем Луїса Доменека-і-Монтанера, і вважається останнім представником модернізму і першим представником новесентизма. На думку деяких експертів, його робота може бути розділена на три періоди:
- Перший період модерністський. Архітектор використовував як модель котедж каталонської аристократії, до якого додаються скандинавські елементи. До цього періоду відноситься будівлі, як Будинок Амальє, Будинок Марті і, особливо, в Casa de les Punxes або Casa de les Punxes. Всі ці роботи були зроблені між 1895 і 1905 рр.
- Другий період може бути визначений як раціональний ідеалізм, архітектурний напрямок на основі смаків нового дворянства. Будинки спроектовані, виходячи з раціонального і практичного підходу. Представниками цього періоду є Casa Trinxet, Casa Muntades і la Casa Company.
- Третій період монументалістичний, і проходить паралельно з підготовкою та проведенням Всесвітньої виставки в Барселоні (1929), головним архітектором якої був Пуч-і-Кадафалк. У цьому творчому етапі будівлі були натхненні римською архітектурою, яка, втім, поєднувалася з типовими елементами з Валенсії і Андалусії. Стіни жовтого кольору, а також численні стовпці як структурні елементи створюють стиль необароко.
Пуч-і-Кадафалк проявляв великий інтерес до американської архітектури, і навіть спроектував будівлю, Casa Pich, натхненний роботою американського архітектора Луїса Саллівана. Крім роботи архітектором, він зробив важливу роботу як мистецтвознавець і фахівець, написав кілька нарисів про романську і готичну архітектуру в Каталонії, а також був автором численних книг. Під час громадянської війни в Іспанії він був в екзилі в Парижі й читав лекції з історії та архітектурі в багатьох університетах, що принесло йому міжнародне визнання. Пуч-і-Кадафалк отримав звання почесного доктора декількох університетів, включаючи Паризький. Повернувшись до Іспанії, він виявив, що новий політичний режим не дозволяв йому працювати як архітектору, він міг тільки реабілітувати і відновлювати історичні будівлі й пам'ятники. У 1942 році він був призначений президентом Інституту каталонських досліджень, яким він залишався до своєї смерті. Він помер у своєму будинку в Барселоні у віці 89 років.
Головні твори[ред. | ред. код]
В Барселоні:
- Casa Martí (1896)
- Будинок Амальє (1898—1900)
- Casa Macaya (1901)
- Casa Muntadas (1901)
- Casa Serra (1903)
- Palau del Baró de Quadras (1904—1906)
- Casa de les Punxes або Casa Terradas (1905)
- Casa Pere Company (1911)
- Fàbrica Casaramona (1911)
- Casa Muley Afid (1914)
- Le Quattro Colonne (1919)
- Casa Pich i Pon (1921)
В інших містах:
- Casa Garí, Аржентона
- Casa Puig i Cadafalch, Аржентона
- Casa Coll i Regàs, Матаро
- Casa Parera, Матаро
- Casa Sisternes, Матаро
- Església de Sant Esteve, Андорра-ла-Велья
- Cantine Codorníu, Сан-Садурні-д'Анойа
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Josep Puig i Cadafalch (ісп.)
|
