Забудь-річка (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Забудь-річка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Забудь-річка»
Забудь-річка (обкладинка книги).jpeg
Палітурка українського видання
Автор Брати Капранови
Дизайн обкладинки Віктор Бариба
Країна Україна Україна
Мова українська
Серія Читацький клуб
Жанр роман
Видавництво Україна — Нора-Друк
Видано 2016
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 544
Тираж 5 000
ISBN 978-966-8659-77-5
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Брати Капранови презентують власний роман від Голос свободи Радіо

Забудь-річка — роман, що написаний українськими письменниками братами Капрановими та вперше опублікувався в Україні 2016 року у видавництві «Нора-Друк»[1]. Роман розповідає про розслідування родинної історії трьох людей. Книжка увійшла у Довгий список літературної премії Книга року ВВС-2016[2], а згодом і у короткий[3].

Опис[ред. | ред. код]

Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні[1].

Історія написання[ред. | ред. код]

Ідеєю роману автори завдячують своїм дідам, один з яких червоноармієць, а інший  — «ворог народу»[4]. Вперше автори про роман почали думати 2010 року, а за написання вже взялися 2012 року[5]. Загалом книга писалася протягом 4-ох років[6], більшість часу зайняла робота з історичними джерелами, автори вивчали спогади бійців УПА, німецької армії, Червоної армії, в'язнів радянських таборів, а також дослідження підпільного руху 30-х та 40-х років, довоєнної Галичини[7]. Перші нариси роману були створені 22 березня 2012 року, загалом редагування у Word`і зайняло 3110 години, або, якщо рахувати 40-годинний робочий тиждень, майже 78 тижнів, тобто 19 місяців[8]. Назва книги походить з української міфології, за уявленнями людей між нашим світом і потойбіччям протікає річка, пролітаючи яку душа після смерті людини забуває все[4][9].

Книгу представили 21 березня 2016 року[5], після чого розпочався всеукраїнський тур презентації книги райцентрами України[4].

Відгуки[ред. | ред. код]

Член журі Книга року Бі-Бі-Сі Світлана Пиркало написала, що «серед безперечних переваг книги — її географія... тут і Росія, і Західна Україна, і Німеччина та табори, але головне — приморський Очаків Миколаївської області, де і починається, і фактично завершується сюжет, і який виразно постає частиною української ойкумени. Серед недоліків книги — строкатість мов, діалектів і деталей, зрозумілих без пояснень письменникам і прошарку української інтелігенції покоління, яке застало СРСР, але які вже варто пояснити молодшим поколінням чи людям, які могли б це читати в теоретичному перекладі»[10].

Видання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Брати Капранови. Забудь-річка. Нора-Друк. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 
  2. ВВС Україна оголошує "довгі списки" Книги року ВВС-2016. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 
  3. ВВС Україна оголосила короткі списки премій Книга року ВВС-2016 та Дитяча Книга року ВВС-2016. Українська служба BBC. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016. 
  4. а б в Олександр Трохимчук (10 жовтня 2016). Куди тече «Забудь-річка». Укрінформ. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 
  5. а б Брати Капранови: Як загатити Забудь-річку? Розпитайте діда про пращурів. ZIK. 4 листопада 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 
  6. Яр Левчук (24 травня 2016). «Забудь-річка» Братів Капранових: як стирання пам’яті губить націю. Друг читача. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 
  7. В'ячеслав Шрамович (26 листопада 2016). Брати Капранови: наші діди воювали у різних арміях, то чиї ми онуки?. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016. 
  8. Брати Капранови (21 березеня 2016). Пост Братів Капранових на їхній сторінці у Фейсбуці. Facebook. Процитовано 26 листопада 2016. 
  9. Каріна Попова (14 квітня 2016). «Забудь-річка» від братів Капранових: спроба розібратися в історії. Національний університет «Острозька академія». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 
  10. Світлана Пиркало (2 листопада 2016). Забудь-річка: 500 сторінок драматичних людських доль. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]