Загородній Валентин В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загородній Валентин В'ячеславович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження2 лютого 1982(1982-02-02)
Кожухівка
Смерть14 липня 2015(2015-07-14) (33 роки)
Болотене
Військова служба
Роки служби2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Інженерні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Валенти́н В'ячесла́вович Загоро́дній (нар. 2 лютого 1982(19820202) — 14 липня 2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив кожухівську ЗОШ, проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ.

2014-го мобілізований, спочатку служив у 25-му БТО «Київська Русь», потім перевівся до 128-ї бригади. Молодший сержант, командир міномета 2-го мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки, 534-й окремий інженерно-саперний батальйон 128-ї гірсько-піхотної бригади.

На фронті перебував з осені 2014 року.

14 липня 2015 року під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень біля українсько-російського кордону між селами Болотене й Сизе Станично-Луганського району 5 військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої з розтяжкою, усі загинули: капітани Сергій Мелимука та Микола Михайлишин, старший солдат Юрій Бабко, солдати Валентин Загородній й Вадим Ситніков.

17 липня 2015-го похований в Кожухівці.

Без Валентина лишилися мама, батько, син 2010 р.н.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (25.4.2016, посмертно), медалями.
  • 18 жовтня 2015-го в школі, котру закінчив Валентин, відкрито меморіальну дошку його честі.

Джерела

[ред. | ред. код]