Перейти до вмісту

Інженерні війська України

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інженерні війська
Емблема інженерних військ
Засновано15 вересня 1992 року
Країна Україна
НалежністьЗСУ Збройні сили
Типінженерні війська
Місії/Війни

Миротворчі місії України Російсько-українська війна

Командування
Поточний командувачБригадний генерал Яковець Олександр Васильович
Знаки розрізнення
Нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Інженерні війська України — рід спеціальних військ у Збройних силах України, що призначений для інженерного забезпечення бойових дій. Підрозділи інженерних військ є у кожному з видів Збройних сил України, а також окремо у Командуванні Сил підтримки Збройних Сил України.

Серед основних завдань мирного часу — виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів і застарілих боєприпасів, участь в охороні гідротехнічних споруд і мостів під час паводків та льодоходів, спільно з ДСНС— в ліквідації наслідків стихійних лих та в миротворчих місіях.

Історія

[ред. | ред. код]

Від Незалежності до російського вторгнення

[ред. | ред. код]

Інженерні війська України були започатковані 15 вересня 1992 року.[1] 30 вересня 1992 року на базі Управління начальника інженерних військ Київського військового округу було сформовано управління начальника інженерних військ Головного штабу Збройних Сил України.[2]

Після розпаду СРСР на території України знаходилася значна кількість інженерних з’єднаннь, у тому числі: 7 бригад, 10 полків, 9 окремих армійських (корпусних) інженерносаперних батальйонів, 22 окремих дивізійних інженерно-саперних батальйонів, 3 інженерні склади, 3 центральні інженерні бази, арсенал, ремонтний завод, а також Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. Штатна чисельність інженерних військ Сухопутних військ на території України станом на кінець 1991 року, без врахування військових (дивізійних) інженерів, нараховувала близько 32,8 тис. посад.[2]

З 1992 у військових округах (надалі – оперативних командуваннях) були створені інженерні управління, а в видах, арміях (надалі – армійських корпусах), дивізіях (надалі – бригадах), окремих бригадах та полках – відповідні інженерні служби, що дозволило організувати систему управління інженерними військами Збройних Сил України. Завершенням створення основ інженерних військ можна вважати 1999 рік, коли було розформовано зайві інженерні частини та сформовано інженерні війська центрального підпорядкування та Сухопутних військ ЗСУ.[2]

З 2001 по 2005 рік інженерні війська зазнали масштабних (скороченнь):

  • 209 інженерно-саперну бригаду у 2001 році було переформовано в 803 інженерний полк, який в 2003 році було розформовано;
  • 91 інженерно-саперну бригаду в 2004 році було переформовано в 91 інженерний полк;
  • 23 понтонно-мостова бригада у 2002 році була переформована у 808 понтонно-мостовий полк;
  • 10 інженерно-саперну бригаду у 2003 році було переформовано в 703 інженерний полк

Протягом 2003—2004 років були розформовані: 210 понтонно-мостова бригада, 101 понтонно-мостовий полк, 73 інженерний полк, 137 інженерний полк, 14 інженерний полк, 80 Центральна база інженерних боєприпасів. Таким чином, на кінець 2005 року в інженерних військах з бойових частин залишилось тільки чотири інженерні полки.[2]

У 2004 році відбулися суттєві зміни у структурі системи органів військового управління ЗСУ, що призвело до змін в системі управління всебічним забезпеченням, у тому числі інженерним забезпеченням. Зокрема, 20 листопада 2004 року було сформовано Командування сил підтримки ЗС України, якому були підпорядковані інженерні війська разом з Центральним управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення ЗС України, яке було сформовано у квітні 2004 року. Командування сил підтримки ЗС України об’єднало під своїм управлінням крім Центрального управління інженерних військ також Центральні управління радіоелектронної боротьби, РХБ захисту та Центральне воєнно-топографічне управління. Начальник інженерних військ вийшов із безпосереднього підпорядкування начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу ЗСУ, а переформоване Центральне управління інженерних військ перестало бути окремим та самостійним органом військового управління, тому функції які були спорідненими перейшли до штабу Командування сил підтримки ЗС України.[2]

В грудні 2012 року РНБО очолюване тодішнім президентом Януковичем прийняло нову Концепцію реформування і розвитку ЗС України на період до 2017 року, відповідно з якою планувалося подальше скорочення ЗС України, у тому числі інженерних військ.[3] Після розформування у 2010 році Командування сил підтримки ЗС України — Центральне управління інженерних військ та його підпорядковані військові частини й установи було знову підпорядковано Головному управлінню оперативного забезпечення ЗС України.[2]

До початку російсько-української війни підрозділи інженерних військ брали участь у миротворчих операціях за кордоном, а також ліквідації наслідків стихійних лих в Україні.[1]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

З початком війни розпочався другий період розбудови українських інженерних військ, а саме їх відновлення в умовах АТО. Зокрема, у 2015—2016 роках було сформовано 48-у інженерну бригаду та 16-й окремий полк оперативного забезпечення.[2]

4 липня 2017 року на Луганщині відбулись військові навчання із застосуванням техніки дистанційного розмінування УР-77. До занять залучалися інженерні підрозділи оперативно-тактичного угрупування «Луганськ», зокрема 14 ОМБр.[4]

На замовлення Міністерства оборони України, ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» проводить ремонт понтонно-мостового парку (ПМП) — комплекту наплавного мосту для подолання військовою технікою водних перешкод. Напередодні Дня незалежності України в 2018 році вже було відвантажено перші шість ланок понтонно-мостового парку. На ланках було проведено відновлення зовнішньої обшивки, відновлені всі шарнірні з'єднання і механізми для автоматичного розкриття ланок при скиданні на воду.[5]

У вересні 2018 року мостобудівний підрозділ ЗСУ працював над відновленням сполучення через річку Горинь селищ Удрицьк та Висоцьк Дубровицького району, що на Рівненщині.[6]

3 листопада 2018 року на Житомирщині завершилися змагання фахівців інженерних військ Збройних Сил України на кращий понтонний взвод. Переможцем конкурсу став понтонний взвод з міста Новоград-Волинський, друге місце посів взвод військової частини з міста Охтирка, «бронзу» виборов взвод військової частини з міста Бар, четверте місце зайняла команда із міста Білгород-Дністровський.[7]

На початку 2019 року на базі 107-го Центру дорожнього забезпечення сформовано 47-у окрему дорожньо-комендантську бригаду.[2] Вже у вересні 2020 року ця бригада була перетворена на окрему інженерну бригаду.[8]

У 2014—2021 роках підрозділами інженерних військ було побудовано понад 1200 кілометрів оборонних рубежів та створено систему інженерних загороджень загальною протяжністю близько 252 кілометрів. У швидкі терміни підрозділи інженерних військ разом із обласними державними адміністраціями побудували на трьох лініях оборони понад 270 захисних фортифікаційних споруд. Крім того, на першій смузі оборони для забезпечення укриття особового складу встановлено 345 контейнерів та майже 330 модульних металевих захисних споруд МВС-2. Відремонтовано, закуплено та отримано у вигляді міжнародної допомоги майже 500 одиниць інженерної техніки. До того ж групи розмінування знешкодили понад 140 тисяч вибухонебезпечних предметів, очистили понад 896 кілометрів доріг та 17,6 кілометрів залізничних колій, перевірили на наявність вибухонебезпечних предметів майже 2755 га території та 105 об’єктів. Для виконання цих робіт постійно залучається понад 30 груп розмінування.

За мужність і відвагу, проявлені під час виконання військового обов’язку, близько 500 військовослужбовців інженерних військ відзначено державними нагородами.[9]

З 24 лютого 2022 року інженерні війська стоять на обороні Української держави.[10] Зокрема, підрозділи інженерної підтримки Збройних Сил України успішно брали участь у контрнаступальних операціях, в результаті яких було звільнено від окупантів Херсонську та Харківську області. Ці операції було б неможливі без понтонно-мостових та інженерно-саперних підрозділів. За виконання зазначених завдань 808-й полк підтримки отримав почесну відзнаку «За мужність та відвагу», а 210-й полк та 250-й ЦІП — Бойові прапори. Окрім того, державними нагородами за успішне виконання завдань відзначено 461 фахівця інженерних військ, один з яких носить почесне звання — Герой України.[11]

Навесні 2023 року інженерні підрозділи розбудовували систему інженерних загороджень на півночі України, щоб унеможливити ймовірні наступальні дії ворога. Так, за 10 діб травня були встановлени протитанкові мінні поля та загородження з використанням понад 5,5 тисяч мін. Крім того, вздовж державного кордону було вирито близько 1,5 тисяч метрів траншей та 3,5 тисяч метрів протитанкових ровів. Обладнано кілька десятків перекритих щілин, укриттів і вогневих позицій для особового складу, а також вогневих позицій для техніки.[12]

Станом на 2023 рік підрозділи інженерних військ виконують повний спектр завдань інженерної підтримки військ. Основними завданнями є пророблення проходів в інженерних загородженнях противника, наведення понтонно-мостових переправ під час контрнаступальних операцій, улаштування інженерних загороджень, фортифікаційн обладнання позицій військ та енергозабезпечення під час оборонних операцій військ.[13]

5 листопада 2023 року перший заступник міністра оборони, генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомив про створення десяти додаткових інженерно-саперних батальйонів для розмінування територій. П’ять з цих батальйонів були створені у складі Командування Сил підтримки. Підрозділи вже розпочали сертифікацію як оператори протимінної діяльності.[14]

Завдання

[ред. | ред. код]

Інженерні війська виконують завдання як на фронті, так і в тилу під час бойових дій, допомагають вирішувати логістичні чи захисні завдання.

При підготовці та веденні бойових дій інженерні війська виконують такі основні завдання:

Структура

[ред. | ред. код]

Поточна

[ред. | ред. код]

Розформовані з'єднання

[ред. | ред. код]
2001
  • 209-та інженерно-саперна бригада А1175 (в/ч 39226), м. Кременчук Полтавська область[37] переформатована в 803 інженерний полк
2003
  • 73 інженерний полк (м. Дніпродзержинськ)
  • 137 інженерний полк (м. Бахчисарай)
2004
2012
  • 11 інженерний полк А0231, м. Бровари Київської області
  • Навчальний центр підготовки інженерних військ (м. Кам'янець-Подільський)
  • Факультет військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка
  • військовий коледж сержантського складу (м. Кам'янець-Подільський)
2013
  • 703 інженерний полк (м. Самбір) — планувалося

Розташування

[ред. | ред. код]
class=notpageimage|
Пункти постійної дислокації інженерних військ

Чисельність

[ред. | ред. код]

Інженерна та спеціальна техніка

[ред. | ред. код]
Модель Зображення Походження Тип Модифікація Кількість Зауваження
Pionierpanzer 2A1 Dachs Німеччина Німеччина інженерна машина розгородження 9[46] Військова допомога:
  • 9 од. від Німеччини у 2022-2024 роках.[47]
NM189 Ingeniørpanservogn Норвегія Норвегія 3 Отримані від Норвегії у 2023[48].
ІМР-2 СРСР СРСР ІМР-2М Трофейні:[49]
  • ІМР-2М — 5 од. на 09.09.2022
БАТ-2 СРСР СРСР 40[46]
Morooka PC-065B Японія Японія транспортер для облаштування позицій, розчищування територій та транспортування різних вантажів Японія передала Україні партію військової допомоги[50]
МДК-3 СРСР СРСР машина для риття котлованів На озброєнні з 1970-х років. Перейшли від Збройних Сил СРСР.

Трофейні:[49]

  • МДК-3 — 1 од. на 09.09.2022
ПЗМ-2 СРСР СРСР землерийна машина Трофейні:[49]
  • ПЗМ-2 — 1 од. на 01.01.2023
КТА-25 Україна Україна автомобільний кран КТА-25 на шасі КрАЗ-6322[51]
Biber Німеччина Німеччина танковий мостоукладач 22[46] Військова допомога:
  • 22 од. від Німеччини у 2022-2024 роках.[52]
  • + 4 од.передадуть від Німеччини.
M60 AVLB[53] США США
МТУ-20[54] СРСР СРСР
ТММ-3 Україна Україна
СРСР СРСР
Росія Росія 		автомобільний мостоукладач ТММ-3
ТММ-3М
ТММ-3М1[55] 		Трофеї:[49]
  • ТММ-3 — 15 од. на 09.09.2022
ПМП-М[56] СРСР СРСР понтонно-мостовий парк Трофейні:[49]
УСМ-2[56] СРСР СРСР мостобудівна установка
HEP70 Німеччина Німеччина Комплекс РХБ захисту 6 Передані як допомога від Німеччини в липні 2022[57]
ГПМ-54[58][59][60] СРСР СРСР
Україна Україна 		броньована гусенична пожежна машина
ГПМ-72[58][61] Україна Україна 1
Shielder Велика Британія Велика Британія мінний загороджувач 1
І-52 Україна Україна 1
ГМЗ-3[62] СРСР СРСР Трофейні:[49]
  • ГМЗ-3 — 1 од. на 09.09.2022
ПМЗ-4П[62][63] СРСР СРСР
УР-77 «Метеорит» СРСР СРСР самохідна реактивна установка розмінування Трофейні:[49]
  • УР-67 на БТР-Д — 1 од. на 09.09.2022
M58 MICLIC[64] США США установка розмінування Передані США у 2022 році.
УР-83П[65] СРСР СРСР
Wisent 1 MC Німеччина Німеччина броньована машина розмінування 51[66]
Leopard 2R Німеччина Німеччина 3 машини втрачені літом 2023 року[67]
M1150 США США Збройні Сили України мають у своєму розпорядженні американські штурмові машини розмінування M1150 на базі M1 Abrams.[68]
Танк-тральщик на базі Т-64А Україна Україна 9 Три отримали у грудні 2018 року під час передачі техніки на військовому аеродромі під Житомиром. У 2020 році ХБТЗ виконував замовлення ЗСУ на постачання партії з шести од[69].
ScanJack 3500 Швеція Швеція 47 інженерну бригаду оснастили машиною розмінування ScanJack 3500, яку передала Швеція в 2024 році[70]
M1132 ESV США США Безповоротні бойові втрати 7 од.[71]
Buffalo MPV США США 16 серпня 2024 року Міноборони поповнило арсенал ЗСУ бронеавтомобілем Buffalo MPV з найвищим рівнем захисту. [72] У Міністерстві оборони України кодифікували, допустили до постачання у ЗСУ броньовану інженерну машину BuffaloMPV. Цей бронеавтомобіль називають одним з найбезпечніших у світі.
Bozena-5 Словаччина Словаччина дистанційно-керована система розмінування Передана Словаччиною в 2022 році[73]
MV-10 Bison Хорватія Хорватія
GCS-200 Швейцарія Швейцарія/Німеччина Німеччина 4 У 2022 уряд ФРН передав Україні три машини[74].
Планується отримати ще 20 машин[75].

У 2024 США передали Україні один комплекс[76].

THeMIS Естонія Естонія/Німеччина Німеччина безпілотний наземний транспортний засіб 15 одиниць. Військова допомога:
  • 1 од. придбали волонтери у 2022 році. Проєкт з придбання роботизованих комплексів для України отримав назву «Журавель»[77][78].
  • 14 од. від Німетчини у 2022-2023 роках.[79]
AGEMA ОАЕ ОАЕ 1 У грудні 2023 року компанія «Українська бронетехніка» передала спецпідрозділу ГУР МО «Kraken»[80].
RATEL Україна Україна 6 Передані спецпідрозділу Головного управління розвідки волонтерами в Липні 2023[81].
Трофейна техніка
Модель Зображення Походження Тип Модифікації Кількість і оператори Зауваження
РЭМ-КЛ Росія Росія 1[49]
БРЕМ-Ч Чехословаччина Чехословаччина БРЕМ Трофеї:[49]
  • БРЕМ-Ч — 1 од. на 09.09.2022
БРЕМ-Д[ru] СРСР СРСР Деяка кількість на момент 2015 року.

Трофеї:[49]

  • БРЕМ-Д — 1 од. на 09.09.2022[82]
БРЭМ-К СРСР СРСР
Росія Росія 		Трофеї:[49]
  • БРЭМ-К — 2 од. на 09.09.2022
МТУ-72 СРСР СРСР танковий мостоукладач Трофеї:[49]
  • МТУ-72 — 1 од. на 09.09.2022
ПМП СРСР СРСР понтонно-мостовий парк Трофеї:[49]
  • ПМП — 6 од. на 09.09.2022
ІМР-3 Росія Росія інженерна машина розгородження Трофеї:[49]
  • ІМР-3 — 1 од. на 09.09.2022
УР-67 СРСР СРСР самохідна реактивна установка розмінування Трофеї:[49]
  • УР-67 «Метеорит»— 1 од. на 09.09.2022

Навчальні заклади

[ред. | ред. код]

Традиції

[ред. | ред. код]
Емблема інженерних військ, 2007—2016.

День інженерних військ

[ред. | ред. код]
Докладніше: День інженерних військ

3 листопада в Україні відзначають День інженерних військ. Це свято встановлено 27 жовтня 1999 року «…[у]раховуючи заслуги інженерних військ у зміцненні обороноздатності держави».[83]

Командувачі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Корінний, С. П. (1 лютого 2011). Інженерні війська (Електронний ресурс). Енциклопедія Сучасної України. Т. 11. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Красота, Ігор Васильович (2020). Інженерні Війська Збройних Сил України: Розбудова та Застосування (1992–2018 рр.) (PDF) (Дипломна робота). Науково-Дослідний Центр Гуманітарних Проблем Збройних Сил України Національного Університету Оборони України імені Івана Черняховського. Процитовано 18 листопада 2023.
  3. ↑ Про Концепцію реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
  4. ↑ На Луганщині відбулись навчання із застосуванням техніки дистанційного розмінування. www.mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 4 липня 2017. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
  5. ↑ Для Збройних Сил відновлюють понтонно-мостові парки. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  6. ↑ На Рівненщині військові інженери завершують будівництво рекордного 95-метрового мосту через річку Горинь. www.mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 20 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  7. ↑  Повідомлення Генерального штабу ЗСУ у соцмережі «Facebook»
  8. ↑ Новостворена інженерна бригада набуває спроможностей. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  9. ↑ Залюбовський, Ігор. Підрозділи інженерних військ від початку російської агресії збудували понад 1200 кілометрів оборонних рубежів. armyinform.com.ua (укр.). АрміяInform. Процитовано 20 листопада 2023.
  10. ↑ Привітання командувача з нагоди Дня ракетних військ і артилерії та Дня інженерних військ - НГУ. ngu.gov.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  11. ↑ Задубінна, Яна. Більше ніж сила: підсумки трирічної роботи Сил підтримки ЗСУ. armyinform.com.ua. АрміяInform. Процитовано 20 листопада 2023.
  12. ↑ Військові розповіли, як посилюють північний кордон України. Мілітарний. 17 Травня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  13. ↑ Шульман, Олександр. «Інженерна підтримка військ іноді відіграє основну роль для успіху операцій» — бригадний генерал Олександр Яковець. armyinform.com.ua (укр.). АрміяInform. Процитовано 20 листопада 2023.
  14. ↑ Міноборони сформувало десять інженерно-саперних батальйонів. Мілітарний (укр.). 5 листопада 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  15. ↑ 3 листопада — День інженерних військ. armyinform.com.ua. АрміяInform. Процитовано 20 листопада 2023.
  16. ↑ Сили підтримки. 14 грудня 2021. Процитовано 27 серпня 2025.
  17. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  18. ↑ Армійці відбудовують міст на Вінниччині. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  19. ↑ На Сумщині у День ракетних військ і артилерії та День інженерних військ військовослужбовці вшанували пам'ять загиблих побратимів. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 29 січня 2017.
  20. ↑ "На нашу частину скинули півтонні бомби ФАБ-500". Історія Героя України Дениса Дикого (укр.). ЛІГА.net. 19 квітня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  21. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  22. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  23. ↑ [1]
  24. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  25. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  26. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  27. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  28. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  29. ↑ [2]
  30. ↑ Битва на Дебальцевському плацдармі. Звіт Генерального штабу ЗСУ. Частина 1. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  31. ↑ Книга пам'яті загиблих з 15-ої окремої понтонної роти. memorybook.org.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  32. ↑ Центр Розмінування ЗСУ готує саперів-професіоналів. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  33. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  34. ↑ Інженерні війська ЗСУ. kapterka.com.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2025.
  35. ↑ Сили підтримки. 14 грудня 2021. Процитовано 27 серпня 2025.
  36. ↑ Сили підтримки. 14 грудня 2021. Процитовано 27 серпня 2025.
  37. ↑ Військові частини ЗСУ розформовані в 1992-2020 роках. 2 січня 2021. Процитовано 14 січня 2026.
  38. ↑ Бывший 14-й инженерный полк (в/ч А-3993) (Острог). Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 18 травня 2022.
  39. ↑ Ліцей — надійна путівка в майбутнє. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  40. ↑ Один день із життя міністра оборони. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  41. ↑ Арсенал на Остафова виявили… через 60 років. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
  42. ↑ Військові частини ЗСУ розформовані в 1992-2020 роках. 2 січня 2021. Процитовано 14 січня 2026.
  43. ↑ Окремий інженерно-аеродромний батальон, в/ч А1527 (42 ОІАБ) Мелітополь (пгт Мирное) расформирован в 2003—2004 р., входил в состав 5 АвК. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  44. ↑ Бывшая казарма ДБР и санчасть в/ч А-1527. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 18 травня 2022.
  45. ↑ а б Реформування інженерних військ ЗС України у 2000—2013 рр. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 19 серпня 2019.
  46. ↑ а б в The Military Balance, 2024, с. 212.
  47. ↑ Німеччина передала Україні ще 1 броньовану ремонтно-квакуаційну машину Dachs
  48. ↑ ЗСУ вже застосовують норвезькі інженерні машини NM189 Ingeniørpanservogn. Мілітарний (укр.). Процитовано 10 грудня 2023.
  49. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-equipment.html. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  50. ↑ Японія передала Україні партію військової допомоги зі 101 транспортного засобу
  51. ↑ На озброєння ЗСУ прийнято кран і екскаватор на базі КрАЗу. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  52. ↑ Німеччина передала Україні ще один мостоукладальник
  53. ↑ Танкову бригаду України оснастили мостоукладачами M60 AVLB
  54. ↑ International., The International Institute for Strategic Studies (IISS), The (2022). The Military Balance 2022. Taylor & Francis Group. ISBN 978-1-000-62003-0. OCLC 1298389206.
  55. ↑ Взорванный мост через реку Казенный Торец заменили временным. Корреспондент. 10 июля 2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  56. ↑ а б Автомобільна техніка [Архівовано 2015-06-23 у Wayback Machine.] — Міністерство оборони України
  57. ↑ Німеччина передає Україні комплекси РХБ-захисту HEP70 ABC. Процитовано 1 серпня 2022.
  58. ↑ а б ТЕХНІКА ВІЙНИ №91. Ананьєв і 1800 км. РСЗВ "Ураган" [ENG SUB] (укр.), процитовано 12 квітня 2023
  59. ↑ Из-за жары экипажи пожарных танков ГПМ-54 постоянно находятся в полной готовности - Минобороны. Информационное агентство Украинские Национальные Новости (УНН). Все онлайн новости дня в Украине за сегодня - самые свежие, последние. (рос.). Процитовано 12 квітня 2023.
  60. ↑ Помощь взорвавшемуся арсеналу в Сватово. Status Quo (рос.). doi:10.2015/iz_harkova_v_svatovo_otpravili_dva_pozharnyh_tanka. Процитовано 12 квітня 2023.
  61. ↑ "Укроборонпром" надав спеціальній пожежний танк для ліквідації пожежі на складі боєприпасів під Вінницею - Укроборонпром. web.archive.org. 7 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 12 квітня 2023.
  62. ↑ а б ЗСУ тренуються мінувати узбережжя. Мілітарний (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
  63. ↑ Украинские саперы тренируются устанавливать инженерные заграждения на побережье - Флот 2017
  64. ↑ Україна отримала комплекси розмінування M58 MICLIC. Мілітарний (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
  65. ↑ Військові інженери тренувалися з УР-83П. Мілітарний.
  66. ↑ Німецькі інженерні машини Bergepanzer 2 та Wisent 1 в ЗСУ
  67. ↑ Wisent 1 MC
  68. ↑ Збройні Сили України мають на озброєнні штурмові машини розмінування M1150
  69. ↑ Для просування на Харківщині ЗСУ залучили танки-тральщики. Мілітарний (укр.). Процитовано 11 грудня 2023.
  70. ↑ 47 інженерну бригаду озброїли машиною розмінування ScanJack 3500
  71. ↑ M1132 ESV
  72. ↑ Міноборони поповнило арсенал ЗСУ бронеавтомобілем Buffalo MPV з найвищим рівнем захисту
  73. ↑ Bozena-5 допомагає розміновувати деокуповані території Харківщини
  74. ↑ [3]
  75. ↑ GCS виготовить для України 20 спецмашин
  76. ↑ США передали Україні комплекс розмінування GCS-200
  77. ↑ В Україну прибув перший роботизований комплекс “THeMIS”. Мілітарний.
  78. ↑ Порошенко передав парамедикам робота для порятунку поранених. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
  79. ↑ Військова підтримка України. Сайт Федерального уряду Німеччини (англ.). Процитовано 6 вересня 2023.
  80. ↑ Спецпідрозділ Kraken отримав роботизовану платформу AGEMA. Мілітарний (укр.). Процитовано 14 грудня 2023.
  81. ↑ Розвідників озброїли наземними дронами RATEL. Мілітарний (укр.). Процитовано 10 грудня 2023.
  82. ↑ ГРАД, БРЭМ-Д, БМД, КОРД — бронетехника и оружие, которое отбили в боях на Николаевщине |@Крым. Реалии (укр.), процитовано 1 вересня 2022
  83. ↑ Указ Президента України від 27 жовтня 1999 року № 1399/99 «Про День інженерних військ»
  84. ↑ Юрій Лукашик: Наші інженерні війська і зруйновані мости відбудовують, і міни знешкоджують. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 29 січня 2017.
  85. ↑ З нагоди Дня незалежності військовослужбовців та працівників Збройних Сил України відзначено державними нагородами. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2017.
  86. ↑ Ігор, Трохимчук (5 листопада 2018). У Новограді-Волинському відбулися урочистості з нагоди Дня інженерних військ. Звягельська міська рада - Офіційний SMART-портал міста (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
  87. ↑ Інженерну бригаду ЗСУ посилять загоном штурму та розгородження. Мілітарний (укр.). Процитовано 18 березня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інженерні_війська_України&oldid=47256327